АНОНС: У Чернівцях презентують книгу «Майдан від першої особи. Регіональний вимір»

Український інститут національної пам’яті упродовж п’яти років реалізує проект «Майдан: усна історія». Його метою є збереження пам’яті про Революцію Гідності, вшанування учасників подій, Героїв Небесної Сотні. Задля цього здійснено усноісторичне опитування очевидців та учасників масових протестних акцій, що проходили у столиці та регіонах.

Про це йдеться на сайті УІНП.

 

На основі записаних інтерв’ю формується архів усної історії, а також підготовлено серію друкованих видань "Майдан від першої особи". У 2015 р. вийшов випуск "45 історій Революції Гідності", у 2016 р. – "Мистецтво на барикадах".

"Майдан від першої особи. Регіональний вимір" є третім випуском серії. Його метою є реконструкція подій місцевих майданів, адже під час Революції столиця перебувала в центрі суспільної уваги, а протестні рухи в областях – на її периферії. Заповнити цю прогалину та сформувати уявлення про Майдан як загальноукраїнське явище і покликаний збірник.

Випуск складається з 25 розділів – за кількістю регіонів України. Розділи подаються за назвами областей, розташованими в алфавітному порядку. У 2017 році вийшла перша частина випуску, до якого увійшли регіони, починаючи від Автономної Республіки Крим до Луганської області. Цього року видано другу частину з розділами про решту областей, в тому числі й про події у Чернівецькій області.

На відзначення п’ятої річниці Революції Гідності Українським інститутом національної пам’яті заплановано провести низку регіональних презентацій. До участі у презентації в Чернівцях запрошуються інтерв’юери, координатори збору усних свідчень, оповідачі з Чернівецької, Львівської, Рівненської, Волинської, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської та Хмельницької областей.

Спікери:

Тетяна Ковтунович, завідувач сектору обліку та збереження усних джерел Українського інституту національної пам’яті;

Тетяна Привалко, координатор регіональних записів проекту "Майдан: усна історія" Українського інституту національної пам’яті;

Петро Шимків, краєзнавець, член правління Тернопільського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка;

Михайло Хомишак, фермер, голова ГО "Максимівська ініціатива";

Надія Тлумацька, вчитель, бібліотекар, заступник голови ГО "Максимівська ініціатива";

Борис Пошивак, координатор Громадської ради Майдану, голова ради Студентського Братства Львівщини;

Марія Доманська, активістка луцького Євромайдану, журналістка інтернет-ресурсу "Громадське. Волинь";

Павло Гомонай, голова Громадського конвенту ужгородського Майдану;

Сергій Штурхецький, доцент кафедри журналістики НаУ "Острозька академія";

Отець Валерій Сиротюк, настоятель собору Успіння Пресвятої Богородиці Української греко-католицької церкви.

Модератор: Ганна Скорейко, директор Науково-дослідного центру буковинознавства, координаторка та інтерв’юерка усноісторичного опитування про події Революції Гідності у Чернівцях.

Час: 14 грудня, п’ятниця, 12.00.

Місце: м. Чернівці, вул. Кобилянської, 2, Буковинський медіа-центр "Belle Vue".

Вхід вільний

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.