АНОНС: У Львові поговорять про ідеї та виклики музею Революції Гідності

Музей, що зародився як прояв громадянської позиції, як майданівська ініціатива, переріс у офіційну державну інституцію.

Це логічний і правильний наслідок перемоги Революції Гідності – держава задекларувала свій обов’язок збереження пам’яті про Майдан та пропагування його цінностей – кажуть організатори.

 

Для музею це гарантія подальшого існування, але також і виклик: наскільки можливо бути динамічною інституцією в умовах бюрократичних обмежувачів?

Новостворений музей не має своїх виставкових площ та необхідної інфраструктури приміщень. По суті, завдання всієї команди Музею – будувати його.

І йдеться як про спорудження реальних стін музею та створення меморіалу, так і про втілення ідеї динамічної інституції, спрямованої однаковою мірою на пам’ять про минуле, як і на творення простору майбутнього.

Співробітники Національного музею Революції Гідності Ольга Сало та Катерина Зайцева розкажуть про ідеї, виклики та успіхи музею, а також запрошують долучитись до розмови про те, як працювати з темою Майдану.

Час: 11 грудня, вівторок, 19.00

Місце: Підземелля Гарнізонного храму свв. апп. Петра і Павла, вул. Театральна, 11; вхід з просп. Свободи

Вхід вільний!

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.