Поліція почала розслідування акту вандалізму на цвинтарі в Коломиї. ДОПОВНЕНО

Національна поліція Івано-Франківської області відкрила кримінальне провадження за фактом вандалізму на польському кладовищі в Коломиї та проводить слідство.

Поліцейські займаються встановленням причетних до цього злочину, щоби притягнути їх до кримінальної відповідальності, повідомляє "Коломия сьогодні" з посиланням на сектор комунікації поліції Івано-Франківщини.

 

Такі дії кваліфікуються як кримінальне правопорушення, що передбачене ч.1 ст. 296 Кримінального кодексу України, — хуліганство, вчинене із грубим порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

За санкцією статті зловмиснику (зловмисникам) загрожує відповідальність у вигляді штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 — 17 000 грн) або арешт на строк до 6-ти місяців, або обмеження волі на строк до 5-ти років. 

За повідомленням громадської активістки Ліліани Одосій, станом на 7 листопада хрести вже були відновлені.

 

Нагадаємо, в ніч із 4 на 5 листопада невідомі вандали пошкодили  відновлені хрести на кладовищі в Коломиї Івано-Франківської області, де є польські поховання 1918—1919 років.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.