Поліція почала розслідування акту вандалізму на цвинтарі в Коломиї. ДОПОВНЕНО

Національна поліція Івано-Франківської області відкрила кримінальне провадження за фактом вандалізму на польському кладовищі в Коломиї та проводить слідство.

Поліцейські займаються встановленням причетних до цього злочину, щоби притягнути їх до кримінальної відповідальності, повідомляє "Коломия сьогодні" з посиланням на сектор комунікації поліції Івано-Франківщини.

 

Такі дії кваліфікуються як кримінальне правопорушення, що передбачене ч.1 ст. 296 Кримінального кодексу України, — хуліганство, вчинене із грубим порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

За санкцією статті зловмиснику (зловмисникам) загрожує відповідальність у вигляді штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 — 17 000 грн) або арешт на строк до 6-ти місяців, або обмеження волі на строк до 5-ти років. 

За повідомленням громадської активістки Ліліани Одосій, станом на 7 листопада хрести вже були відновлені.

 

Нагадаємо, в ніч із 4 на 5 листопада невідомі вандали пошкодили  відновлені хрести на кладовищі в Коломиї Івано-Франківської області, де є польські поховання 1918—1919 років.

Створення дивізії «Галичина», як політичний проект та цивілізаційний вибір

Однією з найбільш контроверсійних сторінок українського національно-визвольного руху є історія дивізії військ СС «Галичина». Практично кожне згадування дивізії в науковій літературі чи публіцистиці, супроводжується розповсюдженням міфів та пропагандистських штампів.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.