Меморіал із портретами Небесної сотні пересунуть для проведення слідчих дій

На алеї Героїв Небесної Сотні неподалік від верхнього виходу зі станції метро "Хрещатик" у Києві тривають господарські роботи, щоб дати змогу Генеральній прокуратурі Україн провести слідчий експеримент.

Управління спеціальних розслідувань ГПУ отримало нові свідчення в межах "справи Майдану" і потребує провести додатковий слідчий експеримент на місці розстрілів, повідомляє сайт  Національного музею Революції Гідності.

Для цього ділянку поблизу каплиці наблизять до стану, в якому вона була під час розстрілів. Зокрема ближче до каплиці буде переміщено металевий меморіал із портретами героїв і дерев'яний хрест, оскільки вони перекривають простір, потрібний для слідчих дій.

 Так виглядав меморіал на своєму місці на алеї Героїв Небесної Сотні

Начальник управління Сергій Горбатюк для роботи на місцевості просить щонайменше 16 днів.

"Управління спеціальних розслідувань ГПУ на ім’я голови КМДА надіслало листа з проханням проведення тимчасового демонтажу вказаних конструкцій на час проведення слідчих експериментів та отримало на це згоду від ГО "Родина Героїв Небесної Сотні", – зазначено в листі начальника Управління спецрозслідувань ГПУ на ім’я гендиректора Національного музею Революції Гідності.

 

"Тимчасові меморіали – стихійні, вони нікому не належать. Наступний крок – створити державний меморіальний комплекс. Він узаконить і впорядкує цю територію. Для цього відповідно до світових стандартів проведено міжнародний конкурс. Музей активно втілює цей проект у життя. Коли територію буде впоряджено, створять стелу пам’яті, а прострелені стовпи, хрест і тимчасовий меморіал, які вже мають статус історичних пам’яток, будуть під опікою державного закладу", – розповідаєІгор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Сергій Мартинчук, голова Печерської райдержадміністрації, запевнив, що після завершення експерименту хрест і стелу повернуть на попереднє місце. "Намагатимемося зробити це до п’ятої річниці початку Революції Гідності", – пообіцяв чиновник.

 Стенди з портретами героїв Небесної сотні перенесли до каплиці, розташованій неподалік алеї. Фото: Національний музей Революції Гідності

Після закінчення слідчого експерименту заплановано роботи з побудови меморіалу Героїв Небесної Сотні. Відповідно до рішення Міжнародного професійного журі першу премію у відкритому анонімному конкурсі здобув проект українських архітекторів.

Як повідомлялося, Президент України  доручив Кабміну разом із КМДА невідкладно забезпечити Національний музей Революції Гідності обладнаними приміщеннями.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.