Міст Василя Макуха в Празі відкрили офіційно. ФОТО

5 листопада українські дипломати й чеські урядовці урочисто відкрили інформаційну таблицю на мосту імені Василя Макуха в Празі.

Про це повідомляє Посольство України в Празі.

50 років тому акт самоспалення на знак протесту проти русифікації України та радянської окупації Чехословаччини вчинив у Києві на Хрещатику Василь Макух . У травні цього року його іменем назвали міст через р. Ботич у чеській столиці Празі.

 Інформаційна дошка на мосту Василя Макуха

Фото: Посольство України в Празі

Інформаційну таблицю до річниці цього відчайдушного вчинку відкрили Посол України в Чехії Євген Перебийніс, сенатор Парламенту Чеської Республіки Рената Хмелова, директор Інституту з досліджень тоталітарних режимів Зденек Газдра, історики-україністи Давід Свобода і Петр Блажек, україністи Ріта Кіндлерова й Богдан Райчинець, які доклали значних зусиль до появи мосту Макуха в Празі та популяризації його імені як у Чехії, так і в Україні. 

"Багато українців висловлювало свою підтримку чеському та словацькому народам у часи окупації. Сьогодні ж, коли Україна переживає не найкращі свої часи, українці відчувають підтримку від чехів. Тому я б хотів подякувати чеському народу, уряду та парламенту за підтримку, яку в них відчуває Україна", — сказав посол Євген Перебийніс.

Фото: Посольство України в Празі

Рената Хмелова порівняла самоспалення українця Василя Макуха і чеха Яна Палаха.

"Заповіти Макуха й Палаха — це справа не лише минулого. І досі в нашому світі на порядку денному порушення прав та свобод людини. У березні наступного року мине п'ять років від гібридної окупації Росією українського Криму. Порушення суверенності сусідньої держави — це попереджувальний сигнал для всіх країн Центральної Європи, і в першу чергу для тих, що вже переживали російську окупацію в минулому столітті", — зазначила в своєму виступі Рената Хмелова.

Як повідомлялося, пішохідний міст у столиці Чеської Республіки Празі назвали іменем українського дисидента Василя Макуха в травні 2018 року.

У січні 2017 року в Києві Василю Макуху встановили меморіальну дошку.

Більше на цю тему читате в матеріалі 

"Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту"

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.