Археологи під Каїром знайшли вісім саркофагів із муміями. ФОТО

Єгипетські археологи знайшли у Дахшурському некрополі поховання, в яких збереглося вісім саркофагів із муміями.

Про це повідомило видання УНН із посиланням на Facebook-сторінку Міністерства у справах старожитностей Єгипту.

 Фото: Міністерства у справах старожитностей Єгипту

Дахшурський некрополь знаходиться приблизно в 40 кілометрах на південь від Каїра і відомий гробницями фараонів Стародавнього та Середнього царства. Тут збереглися одні з найдавніших пірамід — Ламана і Рожева (Північна).

Імовірно, вони були побудовані у 2613-2589 роках до Р.Х. для засновника IV династії фараона Снофру. Під час правління фараонів XII династії (1991-1802 роки до Р.Х.) тут був царський некрополь, де зводили не тільки піраміди для фараонів, а й ховали їх дружин та дочок.

Фото: Міністерства у справах старожитностей Єгипту

У серпні цього року археологи виявили недалеко від піраміди фараона XII династії Аменемхета II кілька нерозграбованих поховань, а в них вісім кам’яних саркофагів. У саркофагах збереглися мумії, три з яких виявилися в дуже хорошому стані.

Дослідники датували поховання пізнім періодом, який тривав із 664 по 332 роки до Р.Х. Мумії були покриті картонажем (замість похоронних завіс та бинтів мумія вкладалася в особливий каркас), розфарбованим у золотий, зелений, блакитний і коричневий кольори. У тому числі з картонажу були зроблені маски із рисами осіб покійних. У даний час саркофаги знаходяться на реставрації.

Нагадуємо, що раніше археологи під час пошуків у районі святилища богині Бастет у некрополі Саккара під Каїром, де знаходяться масові поховання тварин, знайшли рідкісну колекцію муміфікованих кішок та вперше виявили мумій скарабеїв.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.