Нeвдала спроба провокації на Личакові у Львові

На Личаківському кладовищі затримали польських студентів, які хотіли запалити фаєри біля польських поховань.

Про це повідомляє заступник міського голови Львова Андрій Москаленко передає "Форпост".

"Щойно на Личаківському кладовищі працівники та охорона кладовища затримала трьох польських студентів, які намагались запалити фаєри на одному з полів кладовища (біля місця польських військових поховань)

Як повідомив керівник ЛКП, Михайло Нагай, після затримання охороною кладовища — одразу було викликано працівників поліціі та СБУ. Провокаторів буде передано правоохоронним органам, для вчинення дій згідно чинного законодавства", — пише Андрій Москаленко у себе на сторінці у "Фейсбуці".

Як зауважили користувачі соцмереж, це не було просто хуліганство. 22 листопада — 100-річчя захоплення поляками Львова. 

"Зауважте, що це не просто хуліганська витівка. Фаєри вони хотіли запалити 22 листопада — у 100-у річницю захоплення поляками Львова. Отже, це вже політична акція", — зазначив Остап Козак.

Нагадуємо, що через демонтаж фігур польських левів на Личаківському кладовищі у Львові виник скандал.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.