Президент Польщі підготував проект компенсацій засланим на Сибір

Анджей Дуда направив до Сейму законопроект про фінансову допомогу особам, які перебували на засланні або були депортовані до СРСР впродовж 1939–1956 років.

Про це повідомляє Європейська правда із посиланням на прес-служб Президента Польщі.

 

У документі йдеться про надання так званим "сибірякам" фінансової допомоги розміром, який залежатиме від тривалості їхнього заслання або депортації. За кожен повний місяць такі особи мають отримати 200 злотих (близько 47 євро) компенсації, проте загальна сума не може бути меншою, ніж 2400 злотих (майже 560 євро). Розмір допомоги визначатиме Управління соціального страхування.

Грошову компенсацію отримають як особи, яких вивезли з території польської держави углиб СРСР, де вони перебували на засланні, так і особи, які народилися на засланні.

Дуда передбачив дві умови отримання компенсації: підтверджений рішенням голови Управління у справах іноземців і репресованих осіб документ про період перебування на засланні або депортації та польське громадянство на момент подання заяви.

Нагадуємо, що на початку березня Польський уряд схвалив позбавлення звань комуністичних офіцерів.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.