Президент Польщі підготував проект компенсацій засланим на Сибір

Анджей Дуда направив до Сейму законопроект про фінансову допомогу особам, які перебували на засланні або були депортовані до СРСР впродовж 1939–1956 років.

Про це повідомляє Європейська правда із посиланням на прес-служб Президента Польщі.

 

У документі йдеться про надання так званим "сибірякам" фінансової допомоги розміром, який залежатиме від тривалості їхнього заслання або депортації. За кожен повний місяць такі особи мають отримати 200 злотих (близько 47 євро) компенсації, проте загальна сума не може бути меншою, ніж 2400 злотих (майже 560 євро). Розмір допомоги визначатиме Управління соціального страхування.

Грошову компенсацію отримають як особи, яких вивезли з території польської держави углиб СРСР, де вони перебували на засланні, так і особи, які народилися на засланні.

Дуда передбачив дві умови отримання компенсації: підтверджений рішенням голови Управління у справах іноземців і репресованих осіб документ про період перебування на засланні або депортації та польське громадянство на момент подання заяви.

Нагадуємо, що на початку березня Польський уряд схвалив позбавлення звань комуністичних офіцерів.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.