Фестиваль "Історія: UA". ПРОГРАМА

13 жовтня в парку Шевченка та Червоному корпусі КНУ ім. Т. Шевченка відбудуться численні презентації, лекції відомих істориків, книжкові виставки, дитячий майданчик, де, зокрема, працюватиме і "польова пошта", а також концерт українських зірок та світлове лазерне шоу.

Програму фестивалю на прес-конференції 9 жовтня розповіли його організатори.

"Популяризація історії - одне з головних завдань Українського інституту національної пам‘яті. Для того, щоб минуле ставало популярним, воно має бути цікавим. Тому ми започаткували фестиваль "Історія.UA" на якому демонструємо, як розповідати нашу історію, використовуючи нові підходи: арт-плакати, ігри, відео-історії, лекції на історичні теми, які виходять за межі шкільного підручника, різноманітні дискусійні майданчики, де можна зустрітися з однодумцями і відкрити для себе невідомі факти", - зазначив на прес-конференції, присвяченій фестивалю, голова Українського інституту національної пам‘яті Володимир В’ятрович.

Партнерами фестивалю "Історія.UA" виступили Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Центр досліджень визвольного руху та ГО "Експертний корпус".

 Для збільшення натисність тут

Спеціально до фестивалю Український інститут національної пам’яті підготував кілька новинок, які уже викликали неабиякий інтерес: дитячу настільну гру "УПА – відповідь нескореного народу", книгу "Усна історія російсько-української війни", присвячену бійцям добровольчих батальйонів, та проект "Відеоісторія" (теми "Як творилася держава. Українська революція 1917-21 рр." та "За що боролася Українська повстанська армія"). 

Завершиться фестиваль великим гала-концертом за участю Христини Панасюк, гуртів "Тінь сонця" та "Тартак", а також учасників проекту "Пісні війни" - дуетів відомих артистів та учасників бойових дій. Перед виступом "Тартака" на стіні Червоного корпусу університету глядачі зможуть побачити світлове лазерне шоу "Історія українського війська", де за три хвилини можна буде простежити генезу українських захисників від дружинників князя Святослава до сучасних бійців ЗСУ.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.