АНОНС: Презентація книги про видатних поляків Харкова

Історикіня Любов Жванко представить книгу «Видатні поляки і Харків: біографічний словник (1805–1918)».

Про це повідомляє KHARKIV Today.

 

Це видання дуже цікаве, оскільки уперше у такому форматі подано 65 життєписів представників Полонії Харкова та видатних поляків, уміщено 36-ти копій репродукцій польських художників, доля яких була пов’язана з Харковом, наданих провідними музейними установами Польщі.

Серед поляків, яких доля в різний час пов’язала з Харковом, були: один із фундаторів Польської Держави Юзеф Пілсудський, художники Генрік Семирадський, Ян Станіславський, Болеслав Цибіс, Вінсент Сленьдзінський, Мар’ян Рузамський, Август Медвей, поет Леопольд Стафф, військові Ромуальд Трауґутт, Леон Бербецький, Йозеф Довбор-Мусніцький, учасник Варшавського повстання Ян Ґордзялковський, єдина жінка серед польських військовополонених, замордована в Катині Яніна Левандовська, і ті, хто своєю невтомною працею робив світ пересічних харків’ян більш комфортним, безпечним і прекрасним.

Серед останніх – архітектори Здислав Харманський, Болеслав Міхаловський, Віктор Величко та Олександр Ржепішевський, лікарі Георгій Полюта (старший) та Владислав Франковський, фотограф Альфред Федецький та композитор Костянтин Горський.

Любов Жванко – професорка кафедри історії і культурології, докторка історичних наук, директорка Українсько-польського культурно-освітнього центру ХНУМГ імені О. М. Бекетова.

Час: 1 листопада, четвер, 18:30

Місце: прес-центр KHARKIV Today, вул. Мироносицька, 8, м. Харків

Вхід вільний

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.