Через демонтаж фігур польських левів у Львові виник скандал

Леви повинні залишитися на своєму місці, – вважає голова Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек. Так історик коментує резолюцію Львівської обласної ради про усунення скульптур левів з Меморіалу львівських орлят.

Депутати обласної ради вважають, що скульптури на польському цвинтарі встановлені незаконно і вони є частиною польської пропаганди, пише вижання Форпост із посиланням на Польське радіо.

 Фото: Форпост

"Важко зрозуміти бажання усунути ці скульптури. Україна нині – це велика незалежна держава. Яким чином можуть становити загрозу ці два леви на цвинтарі захисників Львова. Вони там повинні залишитися".

Двох кам'яних левів повернули на "Цвинтар захисників Львова" у 2015 році. Нині вони стоять там прикриті дерев’яними щитами. Львівська обласна рада ще у 2016 році прийняла подібну резолюцію з вимогою усунути скульптури з польського кладовища.

Цьогоріч депутати Львівської обласної ради проголосували за усунення левів з цвинтаря орлят, що розташований на Личаківському кладовищі. За проголосували 45 депутатів на сесії 25 жовтня.

Львівська обласна рада вимагає усунення скульптур левів з Меморіалу львівських орлят. Відповідну резолюцію до українського уряду та правоохоронних органів України прийняли депутати обласної ради. Вони вважають, що скульптури на польському цвинтарі встановлені незаконно і вони є частиною польської пропаганди.

У резолюції, надісланій Польському радіо прес-службою Львівської обласної ради, написано, що скульптури левів на Цвинтарі орлят у Львові раніше були частиною пропагандистсько-військового цвинтарного комплексу і нині стають причиною можливих провокацій.

За словами депутатів обласної ради, леви на польський військовий цвинтар повернули завдяки зусиллям польської сторони, але за згодою міської влади Львова.

У документі депутатів зазначено, що бажання польської сторони помістити скульптури левів на цвинтарі є елементом, як написано, стратегії польських політиків, направленої на використання шовіністично-імперських настроїв щодо Львова.

У заяві депутатів Львівської обласної ради зазначено, що бажання таємно встановити пам’ятники польській окупації Львова триває на тлі руйнування українських пам’ятників на території Польщі, що відбувається за мовчазної згоди польської місцевої влади.

Читайте також:

Солідарність заради майбутнього. ЗВЕРНЕННЯ

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.