Перші відвідувачі побували у Свірзькому замкові. ФОТО

20 жовтня Свірзький замок офіційно відкрили для відвідувачів. До цього вільно можна було відвідувати тільки територію довкола замку.

Про це повідомляє "Твоє місто".

"Насправді, замок ніколи не був відкритий для відвідувачів. До 1939-го року тут проживали власники замку, а в радянський час тут відкрили школу трактористів, яка проіснувала недовго. Згодом у замку вирішили зробити готель для архітекторів, втім його так і не відкрили", – розповідає проектний директор громадської спілки "Культурний центр замок Свірж" Анастасія Камалдінова.

 
 

Замок відкрили виставкою "Замок Свірж. Генеза. Не всі історії замку". В перший день його відвідали більше сотні людей, серед яких більшість – дитячі екскурсійні групи.

"Національна спілка архітекторів вважає, що така споруда не має права занепадати і повинна бути відкритою для суспільства. Його руйнували татари, російські війська в Першій світовій, але він завжди відроджувався і ми не маємо права його втратити зараз", –додає Анастасія Камалдіна.

 
 

На перший етап відновлення Свірзького замку Український культурний Фонд виділив 500 тисяч гривень. У самому замку та на території довкола нього планують зробити соціальний та мистецький простір із розважальними, просвітніми та культурними закладами. Програму плану реконструкції та подальшого використання замку організатори представлять вже в листопаді.

"Сьогодні музейні експозиційні зали відживають. Сучасне суспільство все менше цікавиться класичними експонатами і вітринами. Нам потрібно буде поєднувати різні соціальні простори із мистецькими проектами. Тут будуть і кав’ярня і розважальні моменти і своєрідна платформа для митців та архітекторів. Можливо в замку буде бізнес-готель, але не більше, ніж на 20 місць. Втім, ми не плануємо осучаснювати замок, замінювати газони тощо. Це має бути мінімальне втручання і облагородження того, що ми маємо", –пояснює Анастасія Камалдіна.

 
 

Замок відкритий для відвідувачів із четверга до неділі, з 11 до 17-ї години. Відвідувати замок можна тільки екскурсійними групами. Організатори кажуть, що взимку графік відвідування, можливо, зміниться через відсутність опалення в замку та нестачу персоналу для догляду за ним. Однак із весни в замку знову планують розпочати активну діяльність і залучити меценатів та грантодавців.

Як повідомлялося, Петро Порошенко доручив Кабміну та КМДА невідкладно забезпечити Національний музей Революції Гідності приміщеннями для експозицій і зберігання музейних предметів.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.