Порошенко зобов'язав уряд забезпечити Музей Майдану приміщенням

Президент України Петро Порошенко доручив Кабінетові Міністрів України разом із Київською міською державною адміністрацією невідкладно забезпечити Національний музей Революції Гідності обладнаними приміщеннями для експозицій і зберігання музейних предметів.

Про це йдеться у президентському Указі № 339/2018 "Про відзначення у 2018 році Дня Гідності та Свободи" від 24 жовтня, який наводить сайт Музею.

Зокрема, пункт № 5 указу зобов’язує Кабмін та КМДА "вжити невідкладних заходів" щодо забезпечення Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності обладнаними приміщеннями для розміщення експозицій і зберігання музейних предметів.

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності було створено 18 листопада 2015 року. Музей існує як юридична особа, проте фізичного приміщення він ще не має.

2018 року Музей винайняв невеличкий офіс на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Більша частина музейних предметів зберігається за домовленістю в інших музеях Києва.

2017 року Київрада виділила Музею Революції Гідності ділянку площею 1,22 га на алеї Героїв Небесної Сотні.

28 червня 2018 року проект німецького архітектурного бюро "Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH" під назвою "Штурм пагорба" переміг у конкурсі на спорудження будівлі Музею Революції Гідності.

5 липня Департамент спецрозслідувань Генеральної прокуратури України призупинив спорудження Музею Революції Гідності, проте наступного дня скасував своє розпорядження.

8 жовтня на виконання робіт із будівництва будівлі Музею розпочався тендер.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.