Порошенко зобов'язав уряд забезпечити Музей Майдану приміщенням

Президент України Петро Порошенко доручив Кабінетові Міністрів України разом із Київською міською державною адміністрацією невідкладно забезпечити Національний музей Революції Гідності обладнаними приміщеннями для експозицій і зберігання музейних предметів.

Про це йдеться у президентському Указі № 339/2018 "Про відзначення у 2018 році Дня Гідності та Свободи" від 24 жовтня, який наводить сайт Музею.

Зокрема, пункт № 5 указу зобов’язує Кабмін та КМДА "вжити невідкладних заходів" щодо забезпечення Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності обладнаними приміщеннями для розміщення експозицій і зберігання музейних предметів.

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності було створено 18 листопада 2015 року. Музей існує як юридична особа, проте фізичного приміщення він ще не має.

2018 року Музей винайняв невеличкий офіс на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Більша частина музейних предметів зберігається за домовленістю в інших музеях Києва.

2017 року Київрада виділила Музею Революції Гідності ділянку площею 1,22 га на алеї Героїв Небесної Сотні.

28 червня 2018 року проект німецького архітектурного бюро "Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH" під назвою "Штурм пагорба" переміг у конкурсі на спорудження будівлі Музею Революції Гідності.

5 липня Департамент спецрозслідувань Генеральної прокуратури України призупинив спорудження Музею Революції Гідності, проте наступного дня скасував своє розпорядження.

8 жовтня на виконання робіт із будівництва будівлі Музею розпочався тендер.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.