У центрі Дніпра пам’ятник комсомольцям залили фарбою. ФОТО

У Дніпрі, на Соборній площі, невідомі залили фарбою пам’ятник комсомольцям. Постраждали фігури комсомольців і підніжжя монумента.

На стіні поряд із пам’ятником невідомі написали "Ні червоному терору", повідомляє Радіо Свобода

Соборний райвідділ поліції вже відкрив кримінальне провадження за частиною 1 статті 296 (хуліганство). 

Пам'ятник поки не демонутвали, незаважаючи на вимоги чинного закону про засудження нацистського і комунстичного тоталітарних режимів.

 

2016 року мерія Дніпра обіцяла, що пам’ятник комсомольцям демонтують. Планувалося, що монумент перенесуть до майбутнього Музею тоталітарної доби.

Проте, як стверджують у комісії з питань декомунізації при міській раді, цей та ще кілька пам’ятників не потрапили під дію закону через бюрократичні перепони.

 

За даними громадських активістів ініціативи "Стоп совок", недекомунізованими у Дніпрі залишилися кілька об’єктів, зокрема і пам’ятник комсомольцям на Соборній площі та пам’ятник комісарам на лівому березі.

Пам'ятний знак комсомольцям у тоді ще Дніпропетровську відкрили 2010 року біля музею історії комсомолу.

Об’єкт установили на честь 90-річчя створення комсомольських організацій Дніпропетровщини. У бронзі відлили двох молодих людей, котрі саджають дерево. Автор скульптури – Юрій Павлов. Пам’ятник, як стверджували ініціатори його встановлення – комсомольські функціонери радянських часів, виготовили за рахунок добровільних внесків. На скульптуру зібрали 600 тисяч гривень.

Як повідомлялося, проросійський провокатор і пропагандист Грем Філіпс вчинив наругу над могилою лідера ОУН Степана Бандери.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.