Спецпроект

В американському штаті Міннесота визначили День пам'яті Голодомору. ДОКУМЕНТ

Мер міста Сент-Пол, штат Міннесота, США проголосив 28 жовтня 2018 року Днем вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду.

Текст прокламації опублікував Український інститут національної пам'яті на своїй сторінці у "Фейсбсуці".

У документі йдеться про те, що  тоталітарний режим Йосип Сталін учинив акт геноциду українського народу за допомогою штучно створеного голоду, що призвело до смерті до 10 мільйонів осіб.

Голодомор був свідомо задуманий радянським режимом, щоб покарати українців за їх опір його економічному, політичному та соціальному тискові.

 

"Історична правда" публікує переклад повного тексту прокламації:

Оскільки 85 років тому радянський вождь Йосип Сталін та його тоталітарний режим учинив акт геноциду за допомогою штучно створеного голоду, конфіскації землі, зерна та худоби в українського народу, що призвело до смерті до 10 мільйонів невинних чоловіків, жінок і дітей; та

Оскільки цей геноцид, відомий у світі як Голодомор, що означає "Убивство голодом", був свідомо задуманий радянським режимом, щоб покарати волелюбних українців за їх опір його економічному, політичному та соціальному тискові; та

Оскільки під час піку Голодомору в 1933 році українців помирало 25 тисяч щодня, причому біля третини його жертв були діти до 10 років; та

Оскільки в той час, як радянська влада продовжувала експортувати український хліб за кордон, українських селян у "житниці Європі" цілеспрямовано доводили до повільної та болісної смерті голодом; та

Оскільки в архівах КГБ задокументовано дії та наміри радянського режиму знищити національну ідентичність України за допомогою депортацій та розстрілів українських інтелектуалів, релігійних та культурних діячів та багатьох інших, хто наважувався говорити про голод або критикувати радянську владу публічно; та

Оскільки під всесвітнім гаслом "Україна пам’ятає – світ визнає" Голодомор має бути офіційно визнаний світом як злочин проти людяності, щоб запобігти подбіним геноцидам у майбутньому,

На цій підставі я, Мелвін Мартер, мер міста Сент-Пол, цим проголошую неділю, 28 жовтня 2018 року Днем пам’яті українського геноциду.

Нагадаємо, після спільних звернень українських дипломатів та представників української дісапорти в США 16 жовтня губернатор штату Міннесота Марк Дейтон видав схожу прокламацію, яка встановила 28 жовтня 2018 року Днем ушанування пам'яті Голодомору. 

21 жовтня в канадському місті Торонто офіційно відкрили меморіал жертвам Голодомору.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.