Січеславська – ТАК! Активісти нагадали депутатам, хто такий Петровський? ФОТО

18 жовтня під стінами Верховної Ради активісти Громадської підтримки СічеславськаТАК влаштували інформаційний перформанс, закликаючи депутатів підтримати законопроект №8329.

Про це повідомляє Громадська підтримка СічеславськаТАК.

 Фото: Громадська підтримка СічеславськаТАК

На площі Конституції активісти просили народних депутатів перейменувати Дніпропетровську область на Січеславську. Як відзначають організатори акції – "Народні обранці просто зобов'язані завершити декомунізацію. Адже досі, на 28-ому році Незалежності, на мапі України є топонім, який пропагує тоталітаризм".

Обабіч дороги активісти, поділившись на кілька груп, проводять невеличкі театралізовані перформанси. Зокрема, молодик забражає організатора голодомору України Григорія Петровського та тримає у руках плакат "Убивал в 30-ых. Погублю и вас".

Фото: Громадська підтримка СічеславськаТАК 

Поруч на колінах сидять репресовані українці, яких зображають дівчата у сорочках та з колосками у руках. Вони знаходяться у оточенні НКВДистів, на дівчат наставлена зброя.

 Фото: Громадська підтримка СічеславськаТАК

Також активісти інформували депутатів та громадськість про необхідність ухвалення законопроекту №8329 за допомогою поширення інформаційних матеріалів та особистої комунікації.

Нагадуємо, що вчора Київрада перейменувала вулицю Маршала Жукова на вулицю Кубанської України.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.