Одеських реконструкторів середньовічного фехтування намагаютсья виселити з приміщення

Одеську асоціацію історичної реконструкції і фехтування "Тангар" міська влада Одеси намагається виселити з приміщення. Крім того, з реконструкторів хочуть стягнути 200 тисяч гривень орендної плати.

Члени клубу вважають, що на підвал, де розташовується їхній клуб, претендує орендатор приміщення на першому поверсі, пише "Думская".

Підвальне приміщення площею 150 квадратних метрів у будинку в центрі Одеси асоціація "Тангар" орендувала на пільгових умовах у 2010 році – за символічну одну гривню на рік. До того підвал упродовж багатьох років стояв закинутий і завалений сміттям.

 

У клубі "Тангар" тренуються 50 аматорів історичного фехтування у віці 15—60 років. Вони беруть участь в організації фестивалю "Порохова вежа", відкритого чемпіонату з історичного фехтування в Білгород-Дністровській фортеці, а також турніри серії "Сталева ліга". Найкращі члени клубу виступають за національну збірну України з фехтування.

В  Одеській асоціації історичної реконструкції і фехтування навчаються середньовічним бойовим мистецствам та історичному танцю на підставі історичних джерел і музейних зразків.

 

На базі клубу "Тангра" працюють грутки й майстерні, де вивчають побут і ремесла середньовіччя — працююь з металом, виготовляють обладунки, шиють одяг і взуття  з натуральних матеріалів, використовуючи технології того часу.

Щороку реконструктори ретельно продовжували договір оренди з міськрадою. Проблеми почалися восени 2017 року, коли приміщення над "Тангаром" викупила фірма, яка належала бізнесменові Ігорю Боделану — племіннику екс-мера Одеси Руслана Боделана.

"Він заходив до нас у гості, оглянув підвал, оскільки вони під час ремонту свого приміщення міняли труби. Доступ ми, природно, обмеженити не могли. Він сказав, що все про нас знає і, якщо ми захочемо звідси з’їхати, він перший на чергі. Ми запевнили його, що нікуди з’їзджати не збираємося, на чому й розійшлися", — розповідає Магденко.

 

Але вже в кінці листопада 2017 року "тангарівці" отримали листа з департаменту комунально власності, в якому їх поінформували, що місто договір оренди з ними продовжувати не буде. Проте реконструктори все одно подали весь пакет документів на продовження договору, в тому числі страховку на наступний рік, експертну оцінку приміщення, угоди з ЖЕКом і мініципальним управлінням охорони пам’ятників.

"Упродовж січня 2018 року я неодноращово звертався в комунальну власність із запитами про долю нашого договору, але мене постійно годували "завтраками". Ротім у кінці місяця прийшов лист про те, що угоду все одно не продовжуватимуть і нам варто вимітатися без усяких причин. У неофіційній розмові з інспектором мені сказали, що за приміщення "занесли грошей" і шансів у нас жодних", — говорить Магденко.

 

Віце-президент асоціації протягом півроку намагався потрапити на прийом до мера, писав звернення в міськраду, спілкувався з головою комісії з питань освіти, спорту, культури й туризму, але все дарма.

Муніципалітет подав до суду на "Тангар" з вимогою залишити приміщення й заплатити 200 тисяч гривень орендної плати, яку нараховували без пільг із листопада 2017-го. Перше засідання суду у справі позову було 9 жовтня.

Реконструктори мають намір відстоювати своє право на приміщення до останнього. 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.