Спецпроект

Порошенко знову закликав Генасамблею ООН визнати Голодомор геноцидом

Президент України Петро Порошенко знову закликав Генеральну асамблею Організації Об’єднаних Націй визнати Голодомор геноцидом українського народу.

Про це він сказав, виступаючи під час загальних дебатів 73-ї сесії Генеральної асамблеї 27 вересня в Нью-Йорку, США, передає "Левый берег".

Порошенко повідомив, що в 2019—2021 роках у зв’язку з членством в Економічній і соціальній раді ООН Україна прикладатиме зусилля для виконання порядку денного стійкого розвитку на період до 2030 року. А серед 17 цілей найбільше вітає ініціативи ООН, спярмовані на подолання голоду у світі.

"Сьогодні, в умовах, коли майже 850 млн чоловік у світі недоїдають, моя держава не може стояти осторонь і готова запропонувати допомогу для вирішення питань продовольчої безпеки. Україна, як ніхто інший, щнає ціну цієї трагедії", — сказав Порошенко.

Зокрема, Президент нагадав, що в листопаді відзначатимуться 85-ті роковини Голодомору 1932—1933 років.

"Цей страшний злочин, масова смерть від голоду, був штучно організований сталінським режимом. Голодомор забрав життя 7 мільйонів українців. У зв’язку з цим хотів би відновити свій заклик до Асамблеї вшанувати одну з найбільших трагедій в історії людства шляхом прийняття відповідної декларації",

"У листопаді цього року ми вшановуватимемо 85-ті роковини одного з найбільш страшних злочинів 20-го століття – Голодомору або масової смерті від голоду, штучно організованого в Україні сталінським режимом. Він забрав життя багатьох мільйонів українців. У цьому зв’язку хотів би поновити свій заклик до Асамблеї вшанувати одну з найбільших трагедій в історії людства шляхом прийняття відповідної декларації", — відзначив він.

"Левый берег", наводить слова Президента, в яких він стверджував про 7 млн українців, які померли від Голодомору. На сайті ж Адміністрації Президента в цитаті Порошенка йдеться лише про "багато українців".

У 2016 році Порошенко доручив Міністерству закордонних справ активізувати роботу з міжнародного визнання Голодомору геноцидом. Після того Верховна Рада України звернулася до демократичних держав з аналогічним проханням.

Нагадаємо, на сьогодні Голодомор визнали геноцидом уже 12 штатів Сполучених Штатів Америки: Огайо, Міссурі, Вашингтон, Вісконсин, Іллінойс, Массачусетс, Мічиган, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Орегон, Пенсильванія і Канзас.

Відповідне рішення ухвалили парламенти низки країн, зокрема: Канади, Австралії, Грузії, Польщі, Португалії, Угорщини, Латвії, Литви, Естонії, Еквадору, Колумбії, Мексики, Парагваю, Перу і Чилі.

Читайте також:

Комітет Сенату США затвердив резолюцію, в якій Голодомор 1932-1933 років визнається геноцидом 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.