Польське радіо запустило портал до 100-річчя відновлення незалежності Польщі

Польське радіо запустило інтернет-портал під назвою "Незалежна Польща" ("Polska Niepodległa") до 100-річчя незлаженості країни.

Він представляє ряд нових радіопередач, також періодичних, пов’язаних із 100-річчям повернення Польщею незалежності. До цієї ініціативи приєдналися усі Програми та Служби Польського радіо, а також портал polskieradio.pl та архів радіо.

 

Польське радіо пропонує своїм слухачам, крім цікавих радіопередач, також зустрічі із журналістами та запрошеними гостями на відкритих подіях у місцях, що є символами польської незалежності.

Майданчиком, що об’єднує цю широку, різноманітну та інноваційну діяльність радіо, стала веб-сторінка www.niepodlegla.polskieradio.pl, створена спільно журналістами, графічними дизайнерами та IT-фахівцями.

Niepodlegla.polskieradio – це історії, люди, події, явища та рефлексії, пов’язані із 100-річчям незалежності Польщі. Це також тексти, спогади, репортажі, розповіді свідків, галереї фільмів та світлин. Це невідомі документи, унікальні звукозаписи, радіо архіви, старі фотографії та сучасні відеоролики.

Читайте також:

Львівська міськрада дасть 25 тисяч за найкращі історичні проекти про ЗУНР

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.