У Білорусі почав виходити білоруськомовний історичний журнал. ФОТО

Глянцеве ілюстроване видання "Наша гісторыя", засноване редакцією газети "Наша ніва", почало виходити від серпня 2018 року.

На даний час вийшло вже два числа журналу.

"До сих пір у Білорусі слабко розвинута система популяризації національної історії. З цього виходить місія редакції подолати розрив між наукою і масовими знаннями. Серед авторів — найкращі історики-науковці, а пишуть вони про різні епохи, героїв і лиходіїв", — наводить концепцію видання "Беларусский партизан".

 Фото: FB Андрій Динько

Журнал пропонує такі рубрики: "Звідки наш рід", "Біографія". "Політика", "Річ Посполита", "Військова слава", "СРСР", "Народи Білорусі", "Пра-світ", "Туристичні напрями", "Наша страва", "Кухонні історії", "Прості речі", "Господарство", "Анекдоти", "Комікс".

Редакція творчо підійшла до засобів зацікавлення читачів. З другого номеру журналу публікується комікс "Франциск. Народження короля" (сюжет Андрія Скурка, художник Антоніна Пашкевич). У третьому числі обіцяють додати комікс Олеся Киркевича про гетьмана Ходкевича. Для юних читачів пропонують дитячу сторінку.

Ескізи коміксу про гетьмана Ходкевича. Фото: nn.by 

Центральною темою першого номеру журналу стало Велике князівство Литовське. Окрім серйозних публікацій читачі можуть прочитати історичні анекдоти, рецепти і комікс.

 У першому номері навіть є стаття про радянського агента Богдана Сташинського, який убив лідерів ОУН Лева Ребета і Степана Бандеру. Фото: belaruspartisan.by

Як пише "Наша ніва", темою другого числа є постать Кастуся Калиновського, керівника повстання 1863 року, якого білоруси вважають своїм національним героєм.

  Фото: nn.by 

Серед 25 публікацій на 100 сторінках номеру також:

  • Війна після війни: антирадянське підпілля в післявоєнній Білорусі.
  • Знаменити радянський шпигун Кім Філбі, білоруський слід.
  • Із ГУЛАГу на Райхстаг. Історія генерала, білоруса Михайла Букштиновича.
  • Як сирота став найбагатшим селянином Гродненської губернії: ким він був і чщо стало з його предками.
  • Артилерія Несвізького замку.
  • Славне минуле білоруського сиру.
  • Яким собак тримали наші предки.
  • Початок коміксу про білоруського першодрукаря Франциска Скорину.
 Фото: nn.by 

Окрім паперової версії, можна придбати й електронну у форматі pdf. Журнал "Наша гісторыя" редагують Андрій Динько і Олександр Пашкевич.

За словами головного редактора, журнал мав проблеми з дистрибуцією. "Приватні розповсюджувачі вже мають його, вже продали перший завіз, отримали другий. А державні розповсюджувачі й мукають, і теляться. Одна область взяла, інша ніяк не підпише договір, третя погоджується продавати тількив павільйонах, а не в кіосках. Ну а як оголосити про вихід, коли не скажеш докладно, де можна купити?", — бідкався Андрій Динько в серпні цього року.

Читайте також:

У Білорусі влада відмовилась встановили меморіальну дошку БНР

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.