АНОНС: Лекція "Розселення слов'ян: перемога примітиву" у НМІУ

22 вересня в Національному музеї історії України археолог-славіст Євген Синиця розкаже, чому на початку Середньовіччя технологічна простота та побутова невибагливість способу життя слов'ян стали конкурентними перевагами.

Історичний дебют слов'ян, який ми зараз найчастіше іменуємо Велике Розселення, позначений блискавичним (в історичному розумінні слова) опануванням величезних територій.

 

При цьому слов'яни виявилися спроможні хазяйновито облаштуватися на щойно опанованих землях з дуже різними ландшафтно-кліматичними умовами, від суворого континентального Лісу півночі Східноєвропейської рівнини до благодатних субтропіків Південних Балкан.

Чому на самому початку Середньовіччя технологічна простота та побутова невибагливість способу життя слов'ян перетворилися на конкурентні переваги спробує пояснити у своїй лекції археолог-славіст Євген Синиця.

22 вересня, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2, 4 поверх).

Організатор: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.