У Києві відкрили виставку, яка руйнує міфи про Донбас

Український інститут національної пам’яті та Національний музей історії України підготували виставку «Донбас: переPROчитання образу», яка спростовує російські і радянські міфи про особливий статус Донбасу як окремого антиукраїнського регіону.

Про це йдеться на сайті УІНП.

Фото: УІНП

 

Це спроба деконструювати негативний медійний образ краю як "особливого" регіону, створеного російською пропагандою та актуалізованого в українському суспільстві в умовах війни Росії проти України, - вважають автори виставки.

У виставці зібрані найбільш переконливі та цікаві факти історії заселення степових регіонів, що розкривають суть Донбасу як цивілізаційно-культурного перехрестя.

Значна частина присвячена "антирадянським виступам" та проявам суспільної незгоди серед жителів Донецької та Луганської областей. Експозиція повністю руйнує міф про Донбас як "надзвичайно зрадянізоване" населення регіону.

"Спочатку імперії крадуть минуле, потім загарбують територію. Так зробила Росія з Кримом, який зображали "ісконно рускім", і з Донбасом, з минулого якого стирали українські сліди. Такий погляд активно впроваджувався в суспільну свідомість на цих теренах та в Україні загалом.

Вже потім з‘являються "зелені чоловічки" чи терористи з георгіївськими стрічками, які нібито відновлюють історичну справедливість. Тому визволення і Криму і Донбасу неможливе без повернення правди про їхнє минуле, їхньої інтеграції в загальноукраїнський історичний наратив.

На Донбас не російський чи радянський пропонує подивитися відкрита сьогодні виставка. І побачити в ньому не Донбас, а українські Донеччину та Луганщину", - наголосив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Фото: УІНП

 

Виставка містить маловідомі матеріали з фондів Центрального державного архіву громадських об'єднань України, Галузевого державного архіву СБУ, а також документи з Державного архіву Донецької області.

"Я пройшов і передивився всю виставку і з кожною світлиною моє серце билося все частіше і частіше. Перед мною були не лише світлини, перед мною була вся історія українського Донбасу, це і моя історія також… Історія - це дійсно інструмент, який можна використовувати як для пропаганди так і для контрпропаганди, але це інше і наше життя.

Я постійно про це говорю, що нам треба пробуджувати свідомість, нам треба деокупувати не тільки території. Нам потрібні люди", - зазначив український вчений та громадський діяч, релігіознавець Ігор Козловський.

Фото: УІНП

 

На відкритті виставки також виступили генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська, співробітник Національного музею історії України, кандидат історичних наук, учасник АТО Сергій Носочов, старший викладач кафедри історії Луганського державного університету, голова Луганського обласного об'єднання ВУТ ім. Шевченка та провідний науковий співробітник Музею історичних коштовностей України – філіалу Національного музею історії України Юрій Полідович.

З 18 вересня виставку можна переглянути впродовж місяця в Національному музеї історії України (м.Київ, вул. Володимирська, 2).

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.