У Києві відкрили виставку, яка руйнує міфи про Донбас

Український інститут національної пам’яті та Національний музей історії України підготували виставку «Донбас: переPROчитання образу», яка спростовує російські і радянські міфи про особливий статус Донбасу як окремого антиукраїнського регіону.

Про це йдеться на сайті УІНП.

Фото: УІНП

 

Це спроба деконструювати негативний медійний образ краю як "особливого" регіону, створеного російською пропагандою та актуалізованого в українському суспільстві в умовах війни Росії проти України, - вважають автори виставки.

У виставці зібрані найбільш переконливі та цікаві факти історії заселення степових регіонів, що розкривають суть Донбасу як цивілізаційно-культурного перехрестя.

Значна частина присвячена "антирадянським виступам" та проявам суспільної незгоди серед жителів Донецької та Луганської областей. Експозиція повністю руйнує міф про Донбас як "надзвичайно зрадянізоване" населення регіону.

"Спочатку імперії крадуть минуле, потім загарбують територію. Так зробила Росія з Кримом, який зображали "ісконно рускім", і з Донбасом, з минулого якого стирали українські сліди. Такий погляд активно впроваджувався в суспільну свідомість на цих теренах та в Україні загалом.

Вже потім з‘являються "зелені чоловічки" чи терористи з георгіївськими стрічками, які нібито відновлюють історичну справедливість. Тому визволення і Криму і Донбасу неможливе без повернення правди про їхнє минуле, їхньої інтеграції в загальноукраїнський історичний наратив.

На Донбас не російський чи радянський пропонує подивитися відкрита сьогодні виставка. І побачити в ньому не Донбас, а українські Донеччину та Луганщину", - наголосив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Фото: УІНП

 

Виставка містить маловідомі матеріали з фондів Центрального державного архіву громадських об'єднань України, Галузевого державного архіву СБУ, а також документи з Державного архіву Донецької області.

"Я пройшов і передивився всю виставку і з кожною світлиною моє серце билося все частіше і частіше. Перед мною були не лише світлини, перед мною була вся історія українського Донбасу, це і моя історія також… Історія - це дійсно інструмент, який можна використовувати як для пропаганди так і для контрпропаганди, але це інше і наше життя.

Я постійно про це говорю, що нам треба пробуджувати свідомість, нам треба деокупувати не тільки території. Нам потрібні люди", - зазначив український вчений та громадський діяч, релігіознавець Ігор Козловський.

Фото: УІНП

 

На відкритті виставки також виступили генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська, співробітник Національного музею історії України, кандидат історичних наук, учасник АТО Сергій Носочов, старший викладач кафедри історії Луганського державного університету, голова Луганського обласного об'єднання ВУТ ім. Шевченка та провідний науковий співробітник Музею історичних коштовностей України – філіалу Національного музею історії України Юрій Полідович.

З 18 вересня виставку можна переглянути впродовж місяця в Національному музеї історії України (м.Київ, вул. Володимирська, 2).

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.