Археологи знайшли найдавніший малюнок людини

На південному узбережжі ПАР археологи знайшли камінь із намальованими червоними лініями.

Фахівці вважають, що цьому малюнку близько 73 тис. років і він є найдавнішим відомим людським малюнком, повідомляє gazeta.ua з посиланням на Reuters.

 Малюнок зроблений 73 тисячі років тому

Фото: Reuters

Лінії намалювали мисливці-збирачі, які періодично проживали у печері Бломбос на березі Індійського океану у 300 км на схід від столиці ПАР Кейптауна.

Для малювання використали вохру. Зображення складається з 6 прямих ліній, перекреслених 3 вигнутими лініями.

Малюнок свідчить, що давні люди володіли хорошими здібностями.

"Різке припинення всіх ліній на краях фрагменту вказує на те, що малюнок простягався по більшій поверхні. Ця картина, мабуть, була більш складною та структурованою у всій своїй сутності, ніж в усіченій формі", - сказав керівник дослідження археолог Крістофер Хеншилвуд.

"Ми б не хотіли назвати це мистецтвом. Це, безумовно, абстрактний малюнок, і він майже напевно мав деякий сенс для його творця і, ймовірно, був частиною загальної символьної системи, зрозумілої іншим людям у цій групі", - додав Хеншилвуд.

Нагадуємо, що біля Софії Київської археологи виявили язичницьке поховання.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.