АНОНС: У Києві відбудеться передпоказ віртуальної моделі вулиці Інститутської часів Майдану

У київському кінотеатрі "Планета Кіно" 12 вересня відбудеться передпоказ української версії "Aftermath VR: Euromaidan" про розстріли на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року.

Про це повідомляє офіційний сайт Національного музею Революції Гідності.

У документальному проекті "Aftermath VR: Euromaidan" студії "New Cave Media" глядач крок за кроком повторює шлях протестувальників і дізнається про розстріли 20 лютого через оповідь наратора, архівні кадри, 360° інтерв’ю з очевидцями та знайомство зі сканованими артефактами часів Євромайдану.

Частину артефактів для максимально достовірної розповіді про події надав Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.

"Проект Олексія Фурмана та Сергія Полежаки не просто занурює глядача у найдраматичніший день Майдану, а вкотре нагадує ціну свободи. Завдяки цьому проекту тодішня вулиця Інститутська ретельно задокументована, що особливо важливо для спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні. Плануємо разом з авторами продовжити й розширити "Aftermath VR: Євромайдан" на інші локації Революції Гідності, шоб представити його в експозиційному просторі майбутнього Музею Майдану", – каже Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Команда  студії New Cave Media. Фото: maidanmuseum.org

Команда "New Cave Media" за допомогою техніки фотограметрії, методу, який використовують для створення тривимірних моделей із великої кількості фотографій, оцифрувала ділянку вулиці Інститутської завдовжки 350 метрів. Уперше в історії територія такого розміру відтворюється у віртуальній реальності.

Тривимірна модель майдану Незалежності, створена за допомогою фотограметрії. Фото: maidanmuseum.org

Саме завдяки фотограметрії оцифрована бруківка на віртуальній Інститутській повністю відповідає реальній і дає змогу фізично пройтися вулицею.

За допомогою спеціального шолома з окулярами та контролерів для рук глядач рухається маршрутом, яким ішли учасники Майдану, витісняючи спецпризначенців. Дорогою можна зупинятися, оглядати все навколо, активізувати відеосвідчення, епізоди архівних документальних зйомок, також окремі тривимірні артефакти Майдану, зокрема фрагменти бруківки й каски протестувальників.

Прем’єра повної української версії запланована на листопад 2018 року – до 5-ї річниці Революції Гідності. Українська версія транслюватиметься в "Планеті Кіно" безкоштовно з 13 вересня​

12 вересня, 19.30

Місце: "Планета Кіно", м. Київ, проспект Степана Бандери, 34В, 2-й кінозал.

На передпоказ потрібна РЕЄСТРАЦІЯ.

Контакти: керівник проекту "Aftermath VR" – Олексій Фурманolexiyfurman@gmail.com, +38(063)4300118. Прес-служба Національного музею Революції Гідності: press@maidanmuseum.org, +38(098)6611833.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.