АНОНС: У Києві відбудеться передпоказ віртуальної моделі вулиці Інститутської часів Майдану

У київському кінотеатрі "Планета Кіно" 12 вересня відбудеться передпоказ української версії "Aftermath VR: Euromaidan" про розстріли на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року.

Про це повідомляє офіційний сайт Національного музею Революції Гідності.

У документальному проекті "Aftermath VR: Euromaidan" студії "New Cave Media" глядач крок за кроком повторює шлях протестувальників і дізнається про розстріли 20 лютого через оповідь наратора, архівні кадри, 360° інтерв’ю з очевидцями та знайомство зі сканованими артефактами часів Євромайдану.

Частину артефактів для максимально достовірної розповіді про події надав Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.

"Проект Олексія Фурмана та Сергія Полежаки не просто занурює глядача у найдраматичніший день Майдану, а вкотре нагадує ціну свободи. Завдяки цьому проекту тодішня вулиця Інститутська ретельно задокументована, що особливо важливо для спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні. Плануємо разом з авторами продовжити й розширити "Aftermath VR: Євромайдан" на інші локації Революції Гідності, шоб представити його в експозиційному просторі майбутнього Музею Майдану", – каже Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Команда  студії New Cave Media. Фото: maidanmuseum.org

Команда "New Cave Media" за допомогою техніки фотограметрії, методу, який використовують для створення тривимірних моделей із великої кількості фотографій, оцифрувала ділянку вулиці Інститутської завдовжки 350 метрів. Уперше в історії територія такого розміру відтворюється у віртуальній реальності.

Тривимірна модель майдану Незалежності, створена за допомогою фотограметрії. Фото: maidanmuseum.org

Саме завдяки фотограметрії оцифрована бруківка на віртуальній Інститутській повністю відповідає реальній і дає змогу фізично пройтися вулицею.

За допомогою спеціального шолома з окулярами та контролерів для рук глядач рухається маршрутом, яким ішли учасники Майдану, витісняючи спецпризначенців. Дорогою можна зупинятися, оглядати все навколо, активізувати відеосвідчення, епізоди архівних документальних зйомок, також окремі тривимірні артефакти Майдану, зокрема фрагменти бруківки й каски протестувальників.

Прем’єра повної української версії запланована на листопад 2018 року – до 5-ї річниці Революції Гідності. Українська версія транслюватиметься в "Планеті Кіно" безкоштовно з 13 вересня​

12 вересня, 19.30

Місце: "Планета Кіно", м. Київ, проспект Степана Бандери, 34В, 2-й кінозал.

На передпоказ потрібна РЕЄСТРАЦІЯ.

Контакти: керівник проекту "Aftermath VR" – Олексій Фурманolexiyfurman@gmail.com, +38(063)4300118. Прес-служба Національного музею Революції Гідності: press@maidanmuseum.org, +38(098)6611833.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.