Дирeкторці НМІУ погрожують прокляттям до сьомого коліна

Погрози накликати на себе і своїх нащадків родове прокляття до 7-го покоління отримала генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська, якщо не припинить "розпалювати релігійну ворожнечу" та "принижувати християнську честь і гідність".

Відповідні "попередження" містяться в листі за підписом намісника Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ Московського патріархату архімандрита Гедеона Харона від 5 червня, який Сосновська опублікувала у себе на "Фейсбуці".

Лист надійшов у відповідь на прохання адміністрації НМІУ від 5 травня ц. р. демонтувати деякі розміщені ченцями на його території об'єкти, на встановленн яких музей не давав дозволу.

 

Архімандрит заявив, що вказані споруди є необхідними для здійснення релігійних обрядів, а їх демонтаж сприйматиметься вірянами як акт вандалізму.

"Разом з тим віряни Української Православної Церкви (далі – УПЦ) будуть змушені захищати святиню, вживати всіх необхідних засобів щодо недопущення святотатства (руйнування церковного майна),а отже може виникнути великий локальний конфлікт, на міжрелігійному ґрунті у центрі столиці України, який набуде не тільки міжнародного розголосу, але і може завдати негативного іміджу нашій державі та призвести навіть до кровопролиття", - ідеться в листі Гедеона.

На завершення, автор настоятель монастиря називає дії НМІУ "антирелігійною пропагандою" і "переслідуванням монастиря єдиної канонічної православної церкви в Україні".

Нагадаємо, сьогодні о 15.00 відбудеться останнє засідання Окружного адмінстративного суду міста Києва, на якому можуть скасувати свідоцтво про право власності на самопроголошений монастир УПЦ МП коло Національного музею історії України.

---------------------

Читайте також:

Юрій Мірошниченко про те, чому потрібно будувати храм

ХрамоЧос. Патріарх Кирил проти храму на фундаментах Десятинної

Яким має бути Музей Десятинної. Проект науковців

Археолог Гліб Івакін: "На місці Десятинної має бути музей Хрещення Русі"

Конфлікт у Музеї історії Десятинної. ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Десятинна церква - якою і коли вона була. ФОТО

Що пропонують зробити на Десятинній - підсумки конкурсу. ФОТО

Всі матеріали ІП за темою "Десятинна церква"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.