Невдовзі судитимуть провокаторів причетних до знищення пам’ятників у Биківні та Гуті-Пеняцькій

У Головному слідчому управлінні Національної поліції закінчили досудове розслідування і склали обвинувальний акт щодо двох членів злочинної групи, яка скоїла, загалом, більше двох десятків злочинів, серед них шість терактів.

Про це повідомяє POLUKR.net з посиланням на Департамент комунікації Національної поліції України.

Гута-Пеняцька. Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

 

У повідомленні йдеться, що членам групи інкримінують вчинення 27 злочинів — шести терактів, закінченого замаху на вбивство у Києві 24 серпня 2017 р., вибуху на території посольства США 8 червня 2017 р., актів вандалізму, спрямованих на розпалювання національної та релігійної ворожнечі тощо.

Відповідно до ухвали слідчих суддів Печерського районного суду Києва, на рахунку цієї групи підрив пам’ятника загиблим мешканцям Гути-Пеняцької 9 січня 2017 р., акт вандалізму в меморіальному заповіднику "Биківнянські могили" біля Києва 25 січня 2017 р., акти вандалізму у цвинтарі у Підкамені та у Гуті-Пеняцькій 12 березня 2017 р.

Трьох членів групи затримали 1 та 2 жовтня 2017 р. Двох з них затримали у Сколівському районі на Львівщині під час спроби підірвати пам’ятник на честь 1000-ліття віднайдення угорцями батьківщини на Верецькому перевалі.

Йдеться про Бориса Мущенка (1969 р.н.), Сергія Бахчевана (1981 р.н.) та Дмитра Чорнодубравського (1982 р.н.). Четвертим підозрюваним і членом цієї групи слідчі поліції вважають Богдана Шевченка (1992 р.н.), що перебуває у розшуку з листопада 2017 р.

Уcі, за винятком, Бахчевана — черкащани. Чорнодубравський та Шевченко, за даними порталу "Посіпаки-2", були помічниками депутата Черкаської міської ради VI скликання (2010-2014 рр.) Ігоря Мельникова, що очолював у минулому Черкаську міську організацію Партії Регіонів, а нині очолює Черкаську обласну організацію "Опозиційного блоку".

 

Проте, зараз у Печерському районному суді Києва судитимуть лише Бахчевана та Чорнодубравського, адже Мущенко з 26 червня цього року перебуває у розшуку.

З ухвали слідчого судді Печерського районного суду від 11 травня цього року випливає, що з 1 жовтня 2017 року Мущенко перебував під вартою, але 19 січня 2018 р. слідчий суддя неочікувано задовольнив клопотання сторони захисту та змінив запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Натомість, 11 травня вже інший слідчий суддя так само задовольнив клопотання захисту і змінив цілодобовий домашній арешт на періодичний, тобто нічний.

 

Запобіжні заходи Бахчевану та Чорнодубравському так само були пом’якшені слідчими суддями Печерського районного суду у травні, але прокуратурі вдалося скасувати відповідні ухвали в апеляційній інстанції. Досудове розслідування щодо Мущенка та Шевченка, ймовірно, прокуратура виділила в окреме провадження.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.