АНОНС: Вахтанг Кіпіані в головній науковій бібліотеці Закарпаття

1 вересня всі охочі зможуть відвідати зустріч із головним редактором "Історичної правди" Вахтангом Кіпіані в Ужгороді.

Вахтанг Кіпіані, головний редактор онлайн-видання "Історична правда", телепередачі "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" на каналі ЗІК, викладач магістерської програми журналістики Українського католицького університету та кафедри зв'язків з громадськістю Києво-Могилянської академії та засновник Музею-архіву преси та самвидаву, проведе зустріч з мешканцями Ужгорода на тему "Навіщо історія потрібна неісторикам?".

 



Cубота, 1 вересня, 17.00

Місце: Закарпатська обласна універсальна бібліотека ім. Ф. Потушняка (м. Ужгород, пр. Свободи, 16).

Організатор: видавництво "Гражда".

Вхід вільний.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.