У Покровську встановили 2-метровий пам'ятник композитору Леонтовичу. ФОТО

26 серпня в місті Покровськ у Донецькій області урочисто відкрили пам'ятник видатному композиторові, авторові "Щедрика", Миколі Леонтовичу.

Про це повідомляє УКРІНФОРМ з посиланням на прес-службу Покровської міської ради.

"Пам'ятник Леонтовичу відкрили сьогодні увечері. Він встановлений на вході в парк "Ювілейний" в мікрорайоні Південний. Річ у тому, що Микола Леонтович чотири роки жив у Покровську, працював в музичній школі, яку заснував. Композитор тут написав і свого легендарного "Щедрика", — сказав прес-секретар міськради Юрій Коваль, зазначивши, що цей пам'ятник створено коштами місцевого бюджету.

 Усі фото: УКРІНФОРМ

Автор пам'ятника — заслужений художник України, переселенець із Горлівки Петро Антип розповів кореспондентові Укрінформу детальніше про відкритий у Покровську пам'ятник композиторові.

"Ідея цієї скульптурної композиції моя, але для її виконання я запросив ще скульпторів і архітектора. Терміни були стислі, тому довелося залучати людей. Наш колектив з п'яти чоловік працював впродовж майже трьох місяців над створенням пам'ятника", — сказав Антип. І додав, що в роботі брали участь скульптори Микола Бірючинський, Іван Гутима, Сергій Лебедницький, а також скульптор-майстер по металу, який відливав у бронзі, — Олександр Сердюк і архітектор Сергій Шапошников.

 

"Цей пам'ятник з бронзи, граніту і скла. Його в Харкові відливали, в Києві ліпили, граніт брали в Житомирі, скло відливали у Дніпрі. Цікава, об'ємна вийшла композиція, зі скляними елементами. Бронзова фігура Леонтовича в ній на центральному місці — 2,2 метра у висоту", — розповів Антип.

За його словами, замовником пам'ятника виступила Покровська міськрада, проект цей недешевий, тому що усі матеріали дорогі.

 

"Ми вивчали історію, дуже щільно працювали з історичним музеєм Покровська. Фахівці музею давали нам потрібну інформацію, починаючи від того, які черевики, який костюм повинні зафіксувати, створюючи образ композитора", — пояснив автор пам'ятника. 

На відкритті скульптурної композиції співав дитячий хор "Щедрик" (м.Київ), лауреат міжнародних конкурсів в США, Канаді, Польщі та Італії. 

Як повідомлялося, в польському Щецині будують черговий пам’ятник "жертвам українських націоналістів". 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.