АНОНС: У будинку-музеї Яворницького розкажуть, чим увінчалися пошуки барельєфу академіка

29 серпня в Меморіальному будинку-музеї академіка Дмитра Яворницького відбудеться прес-конференція, присвячена річниці викраденню бронзового художнього барельєфу, який досі не знайдено.

Захід анонсує будинок-музей на своїй сторінці у "Фейсбуці".

У ніч із 28 на 29 серпня 2017 року з фасаду Меморіального будинку-музеї невідомі викрали барельєф академіка Яворницького. Бронзовий барельєф завдовжки 1,5 м і масою біля 150 кг зробив художник В’ячеслав Юрченко у 1987 році. Досі зниклий меморіальний знак так і не знайшли. 

Так виглядав викрадений барельєф Д. Яворницькому

На прес-конференції завідувач музею Яна Тимошенко розповість про кроки, зроблені музеєм стосовно вирішення цього питання. А також, які відповіді від поліції та міської влади були отримані на звернення музею, про реакцію громадськості на подію, які ідеї і пропозиції надходили стосовно відновлення барельєфу, скільки зараз коштує виготовити барельєф у тому ж вигляді та ін.

"У листопаді цього року Меморіальному будинку-музею академіка Д.І. Яворницького виповниться 30 років. Він є одним з осередків культури міста, проводить широку культурну і освітню діяльність, а Садиба Козацького Батька є єдиним відтвореним старовинним простором і прикрасою нашого міста, однією з п`яти пам`яток культури національного значення м. Дніпра", - пише Музей .

29 серпня, 13.00 

Місце: Меморіальний будинок-музей академіка Дмитра Яворницького (м. Дніпро, площа Шевченка, 5).

Вхід вільний.

Нагадаємо, барельєф видатного дослідника козаччини викрали в ніч із 28 на 29 серпня 2017 року з будівлі Меморіального будинку-музею в м. Дніпрі. Сліди акту вандалізму помітили співробітники музею, коли вранці прийшли на роботу.

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.