Науковці відтворили карту, яка допомогла Колумбу відкрити Америку

Американські вчені відтворили карту, яка стала натхненням для мореплавця. Саме завдяки їй чоловік здійснив знамениту подорож через Атлантику та став відкривачем Америки.

Як повідомляє "Гал-Інфо" з посиланням на "Live Science", карту зуміли відновити науковці з Університету Рочестера, що в штаті Нью-Йорк. Зробили це завдяки цифровим технологіям та тривалому дослідженні.

Карта, яка надихнула Христофора Колумба на подорож Атлантикою. Фото: "Live Science"

Відомо, що автором карти був німецький дослідник Хенрікус Мартеллус. Мапа була створена у 1491 році та вважалась найбільш точним зображенням географічних об'єктів Землі.

Зокрема, в документі вперше правильно були нанесені обриси Японії. З часом карта мала значні пошкодження та стерті надписи, відтак дослідники повністю відновили все зображення.

"Команда використовувала декілька різних довжин хвиль, щоб сфотографувати карту – від ультрафіолету до інфрачервоного. Все тому, що Мартеллус використовував різні пігменти для написання цього тексту", – розповів науковець Чет ван Дузер.

За словами дослідника, візуалізація підтверджує здогадку, що Христофор Колумб був ознайомлений зі змістом карти. Відтак знаменитий мореплавець користувався нею, щоб знайти найкоротший шлях до Індії, що закінчилось відкриттям Америки, якої, звісно, на мапі не було.

"У біографії Фердинанд Колумб зазначив, що його батько знав, який курс приведе його до Японії. А робота Мартеллуса була єдиною картою Японії, яка показувала розташування країни. По суті, ця карта вплинула на ідеї Колумба про географію Азії та стимулювала його здійснити подорож", – додав Чет ван Дузер.

Читайте також:

"Кола на полях", або як спека допомагає археологам робити історичні знахідки. ФОТО

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.