Науковці відтворили карту, яка допомогла Колумбу відкрити Америку

Американські вчені відтворили карту, яка стала натхненням для мореплавця. Саме завдяки їй чоловік здійснив знамениту подорож через Атлантику та став відкривачем Америки.

Як повідомляє "Гал-Інфо" з посиланням на "Live Science", карту зуміли відновити науковці з Університету Рочестера, що в штаті Нью-Йорк. Зробили це завдяки цифровим технологіям та тривалому дослідженні.

Карта, яка надихнула Христофора Колумба на подорож Атлантикою. Фото: "Live Science"

Відомо, що автором карти був німецький дослідник Хенрікус Мартеллус. Мапа була створена у 1491 році та вважалась найбільш точним зображенням географічних об'єктів Землі.

Зокрема, в документі вперше правильно були нанесені обриси Японії. З часом карта мала значні пошкодження та стерті надписи, відтак дослідники повністю відновили все зображення.

"Команда використовувала декілька різних довжин хвиль, щоб сфотографувати карту – від ультрафіолету до інфрачервоного. Все тому, що Мартеллус використовував різні пігменти для написання цього тексту", – розповів науковець Чет ван Дузер.

За словами дослідника, візуалізація підтверджує здогадку, що Христофор Колумб був ознайомлений зі змістом карти. Відтак знаменитий мореплавець користувався нею, щоб знайти найкоротший шлях до Індії, що закінчилось відкриттям Америки, якої, звісно, на мапі не було.

"У біографії Фердинанд Колумб зазначив, що його батько знав, який курс приведе його до Японії. А робота Мартеллуса була єдиною картою Японії, яка показувала розташування країни. По суті, ця карта вплинула на ідеї Колумба про географію Азії та стимулювала його здійснити подорож", – додав Чет ван Дузер.

Читайте також:

"Кола на полях", або як спека допомагає археологам робити історичні знахідки. ФОТО

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.