На запорізькій Мамай-горі знайшли поховання амазонки. ФОТО

Група археологів, студентів та волонтерів, яка проводить археологічну експедицію на Мамай-горі, що у Великій Знам’янці Кам’янсько-Дніпровського району, виявили поховання, якому близько 2400 років.

Про це повідомляє ІА ЗІК.

 Поховання амазонки. Фото: Мамай-Гора

Археологи знайшли поховання скіф’янки-войовниці, саме таких жінок описував давньогрецький історик Геродот та саме їх називали амазонками.

У знайденому на Мамай-горі похованні скіфської пані дослідники також розкопали мініатюрний посуд – лекіф, в якому тогочасні жінки знатного походження зберігали парфуми або ароматичні масла, вишукане бронзове люстерко, бронзові наконечники стріл та два свинцевих пряслиця. Поховання археологи орієнтовно датують першим тисячоліттям до Р.Х.

Лекіф. Фото: Мамай-Гора

Бронзове люстерко. Дзеркальця в уявленнях стародавніх людей, крім естетичної, мали також певну сакральну функцію і відношення до потойбічного світу – саме тому такий реквізит іноді зустрічається, зокрема, в жіночих скіфських похованнях.

 Бронзове люстерко. Фото: Мамай-Гора

"Пляма" поховальної ями, що в менш виразному вигляді була помічена археологами після зняття траншеї бульдозером, після горизонтальної зачистки штиковою лопатою дуже добре проглядалася.

З цього моменту почалася філігранна ручна робота по "зачистці", обережному дослідженню поховального комплексу – багатогодинна кропітка праця під літнім сонцем.

Тепер антропологи мають встановити, скільки ж років було цій амазонці, від чого вона померла – у бою чи від хвороби.

Дослідники також зазначили, що за кількістю понад два десятки належать жінкам-воїнам, амазонкам. Кожна десяка жінка у тогочасному суспільстві, а це 4 сторіччя до Р.Х, була воїном, носила зброю й відбувала військову повинність на ряду з чоловіками.

Читайте також:

"Кола на полях", або як спека допомагає археологам робити історичні знахідки. ФОТО

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.