Латвія та Естонія мають намір стягнути з РФ компенсацію за радянську окупацію

Країни Балтії досліджують можливості стягнення з Російської Федерації компенсації збитків, нанесених за часів радянської окупації.

Як повідомляє "Військовий навігатор України" про це йдеться у спільній заяві міністрів юстиції Латвії Дзинтарса Разначса та Естонії Урмаса Рейнсалу, опублікованій у вівторок на сайті міністерства юстиції Естонії.

 

"Міністри юстиції підкреслюють, як важливо пам’ятати, людські втрати, понесені за часів радянської окупації і досліджувати можливості для позову про відшкодування шкоди Радянського Союзу державою Російська Федерація", – сказано в документі.

Міністри розглянули юридичні дослідження з точки зору міжнародного права щодо можливостей просування даного питання, а також можливі заходи для вирішення проблеми на рівні ООН.

Зазначається, що обидві сторони вшановують жертв радянської окупації і цінують співпрацю в тлумаченні історичної спадщини задля забезпечення національної незалежності, демократії і верховенства закону.

Як відомо, у 2016 році спеціальна комісія оголосила, що приблизний збиток, який був нанесений економіці Латвії за час окупації СРСР, становить 185 млрд євро. Також демографічні втрати, шкоди від "радянських військових баз" і збиток в навколишньому середовищі був оцінений в кілька десятків мільярдів євро.

Депутат Європейського парламенту Інесе Вайдере ( "Єдність"), зазначила, що необхідно працювати над єдиним сприйняттям історії. Вона зазначила, що обидва режими – і нацистський, і радянський – "були однаково злочинними".

"В даний час ведеться велика інформаційна війна, і з цим потрібно боротися", – сказала Вайдере.

Країни Балтії вважають, що з 1940 по 1991 роки були окуповані СРСР. Росія, як правонаступниця СРСР, не згодна з такою постановкою питання. Раніше МЗС Росії пояснювало, що так зване "приєднання" країн Балтії до СРСР відповідало нормам міжнародного права того часу.

Нагадуємо, що 21 серпня президент і прем’єр Чехії зганьбилися під час відзначення річниці радянської окупації.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.