У Вінницькій області зайшли розмальований жіночий скелет віком 4,5 тис. років. ФОТО

Польсько-українська група археологів завершила дослідження унікального поховання молодої жінки з кургану віком 4,5 тис. років, розташованого поблизу села Пороги, що у Ямпільському районі Вінницької області. Кістяк жінки був оздоблений малюнками у вигляді, зокрема, паралельних ліній.

Про це повідомляє ZIK  із посиланням на Naukawpolsce.

На поховання археологи натрапили ще кілька років тому, досліджуючи групу курганів поблизу Порогів у Вінницькій області.

"У процесі фотографування поховання нашу увагу привернули орнаменти, зокрема у вигляді паралельних ліній, нанесених на обидві ліктеві кістки. Спочатку ми дуже обережно поставилися до відкриття, навіть припустили, що це може бути наслідком втручання тварин", – зазначила Данута Журкевич з Інституту археології Познанського університету ім. Адама Міцкевича, яка підготувала статтю про оздоблення кісток.

Скелет і реконструкція поховання. Рис. Міхала Подсядла

Ситуацію прояснили щойно дослідження, проведені фахівцями Хімічного факультету Познанського університету та Інституту судової медицини Познанського медичного університету, профінансовані Національною програмою з розвитку гуманітарних наук Республіки Польща.

Фото: Данута Журкевич, naukawpolsce.pap.pl

Як зазначила Данута Журкевич, вони вказують на те, що орнаменти на кістки нанесла однозначно людина. Для їх виконання використали чорну речовину, схожу на смолу, отриману з деревини.

"Вражаючим фактом є те, що процедуру прикрашення кісток виконали вже після смерті та процесу розкладання тіла. На це однозначно вказують: розташування оздоблень в межах поверхні кістки і спосіб нанесення барвника", – підкреслила археолог.

Фото: Данута Журкевич, naukawpolsce.pap.pl

На її думку, найновіші дослідження свідчать про те, наскільки складними були похоронні обряди тисячі років тому.

"Через деякий час після смерті жінки могилу знову відкрили, прикрасили кістки і поклали їх назад в анатомічному порядку", – описує ритуал дослідниця.

Данута Журкевич підкреслила, що це унікальне відкриття для Європи – нічого подібного тут ще не знаходили.

"До цього часу подібні нечисленні знахідки оздоблених кісток трактували як залишки татуювання, але жодну з них не вивчали з використанням сучасних методів. Тому їх не можна підтвердити з усією точністю", – підсумувала науковець.

 Поховання жінки з ненародженою дитиною. Фото: Данута Журкевич, naukawpolsce.pap.pl 

Вона також зазначила, що 4,5 тис. років тому на Середньому Подністров’ї мешкали кочівники-скотарі, які не будували постійних жител, але створювали монументальні кургани, які відігравали важливу роль у житті їхніх громад.

"Проте жінок рідко ховали у курганах. Ось чому померла жінка, кістки якої оздобили, очевидно, була важливим членом цієї спільноти", – підкреслила Данута Журкевич. 

Нагадаємо, у Національному Києво-Печерському заповіднику археологи розкопали фундаменти й залишки стіни, зруйнованої ханом Батиєм під час облоги Києва у 1240 році.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.