У Вінницькій області зайшли розмальований жіночий скелет віком 4,5 тис. років. ФОТО

Польсько-українська група археологів завершила дослідження унікального поховання молодої жінки з кургану віком 4,5 тис. років, розташованого поблизу села Пороги, що у Ямпільському районі Вінницької області. Кістяк жінки був оздоблений малюнками у вигляді, зокрема, паралельних ліній.

Про це повідомляє ZIK  із посиланням на Naukawpolsce.

На поховання археологи натрапили ще кілька років тому, досліджуючи групу курганів поблизу Порогів у Вінницькій області.

"У процесі фотографування поховання нашу увагу привернули орнаменти, зокрема у вигляді паралельних ліній, нанесених на обидві ліктеві кістки. Спочатку ми дуже обережно поставилися до відкриття, навіть припустили, що це може бути наслідком втручання тварин", – зазначила Данута Журкевич з Інституту археології Познанського університету ім. Адама Міцкевича, яка підготувала статтю про оздоблення кісток.

Скелет і реконструкція поховання. Рис. Міхала Подсядла

Ситуацію прояснили щойно дослідження, проведені фахівцями Хімічного факультету Познанського університету та Інституту судової медицини Познанського медичного університету, профінансовані Національною програмою з розвитку гуманітарних наук Республіки Польща.

Фото: Данута Журкевич, naukawpolsce.pap.pl

Як зазначила Данута Журкевич, вони вказують на те, що орнаменти на кістки нанесла однозначно людина. Для їх виконання використали чорну речовину, схожу на смолу, отриману з деревини.

"Вражаючим фактом є те, що процедуру прикрашення кісток виконали вже після смерті та процесу розкладання тіла. На це однозначно вказують: розташування оздоблень в межах поверхні кістки і спосіб нанесення барвника", – підкреслила археолог.

Фото: Данута Журкевич, naukawpolsce.pap.pl

На її думку, найновіші дослідження свідчать про те, наскільки складними були похоронні обряди тисячі років тому.

"Через деякий час після смерті жінки могилу знову відкрили, прикрасили кістки і поклали їх назад в анатомічному порядку", – описує ритуал дослідниця.

Данута Журкевич підкреслила, що це унікальне відкриття для Європи – нічого подібного тут ще не знаходили.

"До цього часу подібні нечисленні знахідки оздоблених кісток трактували як залишки татуювання, але жодну з них не вивчали з використанням сучасних методів. Тому їх не можна підтвердити з усією точністю", – підсумувала науковець.

 Поховання жінки з ненародженою дитиною. Фото: Данута Журкевич, naukawpolsce.pap.pl 

Вона також зазначила, що 4,5 тис. років тому на Середньому Подністров’ї мешкали кочівники-скотарі, які не будували постійних жител, але створювали монументальні кургани, які відігравали важливу роль у житті їхніх громад.

"Проте жінок рідко ховали у курганах. Ось чому померла жінка, кістки якої оздобили, очевидно, була важливим членом цієї спільноти", – підкреслила Данута Журкевич. 

Нагадаємо, у Національному Києво-Печерському заповіднику археологи розкопали фундаменти й залишки стіни, зруйнованої ханом Батиєм під час облоги Києва у 1240 році.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.