Польський президент Коморовський вшанував пам’ять українських союзників. ФОТО

У вівторок, 14 серпня, на Православному кладовищі у Варшаві відбулося урочисте покладення квітів до пам’ятників воїнам Української народної республіки.

Про це повідомляє "Наше слово".

Пам’ять українських союзників вшанував Броніслав Коморовський, Президент Польщі у 2010-2015.

 Президент Польщі 2010-2015 Броніслав Коморовський, Посол України у Варшаві Андрій Дещиця, віце-маршалок Вармінсько-Мазурського воєводства Мирон Сич.

ФОТО: Катерина Семчук, "Наше слово"

 

Також були присутні Посол України у Варшаві Андрій Дещиця, представники влади міста Варшава, голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима, віце-маршалок Вармінсько-Мазурського воєводства Мирон Сич, журналістка та громадська діячка Іза Хруслінська, україністка Богуміла Бердиховська та багато інших. Організатори ініціативи – Галина Андрушков, Юрій Рейт, Григорій Стех.

 

"Варто постійно пригадувати світові, що саме воїни Армії УНР були тими, хто разом з польським військом зупинив наступ Червоної армії на березі Вісли у 1920 році та не дозволив тоді розлитися більшовикам по всій Європі", – зазначають організатори.

 
 
 


Читайте також:

У Польщі на місцевих похованнях ушанували козаків Армії УНР. ФОТО, ВІДЕО

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.