Спецпроект

Сьогодні Порошенко теж відвідає Волинь. Але не з Дудою

8 липня 2018 року президент України Петро Порошенко відвідає Волинь, щоб ушанувати пам’ять українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943-1944 років.

Заходи відбудуться в Гончому Броді Ковельського району Волинської області,  інформують "Волинські новини" з посиланням на відділ інформаційної політики Волинської ОДА.

Також, за даними прес-служби глави держави, цього ж дня президент здійснить робочий візит до Польщі.

Програмою візиту передбачено відвідання села Сагринь Люблінського воєводства, де глава держави відкриє Меморіал пам’яті українців, які загинули від рук польських партизанських підрозділів Батальйонів хлопських та Армії Крайової в 1944 році.

Петро Порошенко візьме участь у богослужінні за загиблими українцями в Турковицькому Свято-Покровському православному монастирі, а також зустрінеться з представниками української громади Польщі.

Початок панахиди, яку служитимуть священики Люблінсько-Холмської православної єпархії, планується на 12.30, повідомляє польський історик українського походження Євген Місило.

Президент Республіки Польща Анджей Дуда, своєю чергою, відвідає м. Луцьк, де візьме участь у літургії в соборі Святих апостолів Петра і Павла в Луцьку, присвяченій пам’яті жертв Волинської трагедії.

"Анджей Дуда також віддасть символічну данину жертвам геноциду в районах сьогодні неіснуючих польських сіл на Волині і покладе вінок на цвинтарі - на місці безіменного поховання у братській могилі загиблих поляків", - цитує канцелярію польського президента "Українська правда".

Як повідомлялося, Голова УІНП Володимир В'ятрович назвав ушанування жертв польсько-української війни нарізно закономірним результатом польської політики.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.