Автор Акту про незалежність України в реанімації

Учасник боротьби за незалежність України, дисидент, політичний діяч Левко Лук'яненко потрапив у реанімацію.

 Левко Лук'яненко

Про це повідомив на своїй сторінці у фейсбуці письменник та екс-депутат Володимир Яворівський.

"Українці! Помоліться і поставте свічку за здоров'я Левка Лук'яненка! Він у реанімації", - написав він.

Левко Лук'яненко (1928 р.н., с. Хрипівка Городнянського району Чернігівської області) - співзасновник Української робітничо-селянської спілки, за що 1961 р. засуджений до смертної кари, пізніше заміненої на 15 років таборів. 1976 р. вступає в Українську Гельськіську групу (УГГ).

Засуджений 1977 р. до 10 років таборів і 5 - заслання. У березні 1988-го заочно обраний головою відновленої УГГ, яка з 7 липня т.р. діяла як Українська Гельсінська Спілка (УГС).

На початку 1989 року повертається в Україну. У квітні 1990-го на установчому з`їзді УГС обраний головою створеної на її базі Української республіканської партії. У березні 90-го обраний депутатом ВР України.

Автор Акту про незалежність України, ухваленого 24 серпня 1991 р. Верховною Радою України. Балотувався на посаду Президента України. У 1992-1993 рр. - посол України в Канаді. Герой України. 

Читайте також:

День народження Української Гельсінської групи. КГБ салютує уламками цегли

Колекція документів до 40-річчя створення Української Гельсінкської групи 

КГБ проти "шестидесятників". Як саджали в 1970-х

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.