Спецпроект

Кличко поділився думками про Цeнтр "Бабин Яр"

Міський голова Києва Віталій Кличко пообіцяв докласти максимальних зусиль, аби створити Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" у Києві не гіршим, ніж меморіал Яд-Вашем.

"Ми маємо пам'ятати історію, робити висновки з помилок минулого, щоб вони більше не повторювалися. Ми повинні увічнити пам’ять про жертв нацистських злочинів проти людяності, коли людей знищували за національною, етнічною чи расовою приналежністю", - цитує мера Києва офіційний сайт  Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

Віталій Кличко. Фото: babiyar.org

Кличко зауважив, що меморіали жертвам Голокосту є повсьому світу, однак у Києві, де було вбито багато людей різних національностей, десятиліттями не було зроблено нічого, щоб гідно вшанувати пам’ять про загиблих.

"Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" в Києві має бути такого ж рівня, як Яд-Вашем в Єрусалимі та Меморіал Голокосту у Вашингтоні. І я, як мер Києва, докладу всіх зусиль, щоб реалізувати цей проект.  Переконаний, що до цього процесу мають долучатися якомога більше людей", - пообіцяв Київський міський голова.

У Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр" повідомляють, що саме Віталій Кличко подав ідею  створити у Києві Меморіал для того, щоб гідно вшанувати пам’ять про жертв нацистських злочинів проти людяності.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.