Харківські активісти вимагають зупинити руйнування історичного центру

2 липня на сайті Харківської міської ради зареєстрували петицію з вимогою зупинити руйнування історичного центру міста.

Автором петиції від імені ініціативної групи харків’ян #SaveKharkiv виступла керівник напряму "Культурні проекти" фонду "Харків із тобою" Олена Рофе-Бекетова, повідомляє Kharkiv Today.

"Останніми роками в центрі міста ведеться системне знищення історичної пам’яті: будинки, які складають неповторне архітектурне обличчя Харкова і зберігають у собі відбитки історії, доводяться до аварійного стану та руйнуються. Місто втрачає свою культурну, історичну унікальність та економічну привабливість і набуває вигляду неохайного провінційного містечка, кубла для бездомних", — мовиться в петиції.

Щоб це зупинити, автор петиції висунула низку вимог:

-       зупинити руйнування і знесення будівель у межах історичних ареалів Харкова, які визначені проектом визначення меж історичних ареалів м. Харкова, розробленим УкрНДІпроектреставрація в 2007 році;

-       до кінця 2018 року міська влада повинна дати завдання профільним департаментам розробити й затвердити, а з 2019 року — впровадити в роботу програму зі збереження й використання культурної спадщини Харкова.

-       провести аудит власників і користувачів пам’ятників культурної спадщини, розташованих на території Харкова, наявності договорів між власниками і органами охорони культурної спадщини, а також виконання умов приватизації та охоронного договору.

-       Якщо таких угод немає, вимагати їх укладання. А також карати штрафами, якщо власник чи користувач ухиляється від укладання охоронних договорів і не виконує умови приватизації.

Влада міста повинна буде розглянути петицію, якщоза 90 днів її підпише п’ять тисяч осіб.

Як повідомлялося, на могилі учасника бою під Крутами Валентина Отамановського з’явився надгробний пам’яник.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".