У Чернігові археологи виявили стародавнє семиярусне кладовище. ФОТО

Під час розкопок на Єлецькій горі в Чернігові археологи виявили стародавнє кладовище.

Про це повідомляє "Гордон" із посиланням на кандидата історичних наук, доцента Інституту історії, етнології та правознавства Національного університету "Чернігівський колегіум" Олену Черненко.

 Розкопки на Єлецькій горі. Фото: Олена Черненко

"Результати розкопок підтверджують висновок, що в часи після монгольської навали (не раніше XIV століття) на цій ділянці сформувалося християнське кладовище.

 

  Розкопки на Єлецькій горі. Фото: Олена Черненко

Воно функціонувало безперервно протягом багатьох століть (принаймні до XIX століття), унаслідок чого утворилося до семи ярусів могил, котрі перекривають та прорізають одна одну", – повідомила Черненко.

Артефакти знайдені під час розкопок на Єлецькій горі. Фото: Олена Черненко

 

За її словами, це кладовище не позначене на планах Чернігова, його не згадують у письмових джерелах. Зазначають, що кладовище не було монастирським, оскільки є багато поховань дітей.

Нагадуємо, що на початку липня Верховна Рада закріпила за розкопками на Поштовій площі статус пам'ятки й музею.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.