Спецпроект

Польща чекає від України скасування офіційного статусу УПА – Дуда

Польща розуміє претензії України щодо закону про Інститут національної пам’яті, однак Україна перша прийняла закон, що визнає діячів УПА борцями за свободу і не скасувала його попри прохання Варшави.

Про це заявив президент Польщі Анджей Дуда після саміту НАТО, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на видання Wpolityce.

Як зазначається, під час саміту Дуда зустрівся з президентом України Петром Порошенком.

"У відносинах з президентом Порошенком ми досконало знаємо, які питання є складними. Я сказав йому, щоб він не мав до нас претензій, бо наш парламент ухвалив норми, які були оскаржені мною у Конституційному суді, бо є неточними", — сказав він.

Водночас Дуда звернув увагу українського колеги на те, що Україна першою ухвалила норми, які передбачають глорифікацію УПА.

"Вони досі не змінені попри моє прохання. Я сказав йому, що слід розглядати це в однакових категоріях", — заявив президент Польщі.

"У нас теж є свої застереження. Там є постаті, які ми не можемо прийняти в жодному разі", — додав він.

Президент Польщі також пояснив, чому не було спільного вшанування Волинської трагедії.

"Там не йшлося про жодну польсько-українську війну. Це був геноцид, етнічні чистки проти поляків. Не заперечую акцій у відповідь, але то не були військові, а цивільні", — сказав він.

Раніше голова канцелярії прем’єра Польщі Міхал Дворчик заявляв, що Польща не веде з Україною переговорів, метою яких була б зміна частини закону про Інститут національної пам’яті, в якій ідеться про злочини українських націоналістів.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.