У Запоріжжі з'явився білборд з убивцею Коновальця. ФОТО

У Запоріжжі невідомі вивісили на рекламному щиті привітання зі 111-річчям Павла Судоплатова – керівника радянської зовнішньої розвідки, що вбив голову ОУН Євгена Коновальця.

Як передає "Новинарня", фото білборда поширив у "Фейсбуці" місцевий волонтер Олександр Лебідь.

На рекламному носії – фото Судоплатова з написом російською мовою: "Павло Анатолійович Судоплатов. Народився 7 липня 1907 року в м. Мелітополь. 111 років. Боротьба триває".

 

Імовірно, білборд розташований у Хортицькому районі Запоріжжя.

"…А скажіть, борд з мордою агента КДБ Судоплатова, який вбив лідера ОУН Коновальця, і написом – БОРЬБА ПРОДОЛЖАЕТСЯ – це нормально?" – написав Лебідь.

ДОВІДКА:

Генерал-лейтенант Павло Судоплатов (19071996) був одним із керівників зовнішньої розвідки в органах ОГПУНКВДНКГБМГБ СРСР. В органах держбепеки УСРР  з 1925 року. З жовтні 1933 року  співробітник Іноземного відділу (ІНО) ОГПУ СРСР, де спціалізувався на боротьбі проти українських націоналістів.

25 травня 1938 року за особистим наказом Сталіна Судоплатов вбив керівника ОУН Євгена Коновальця. Також керував організацією вбивства Лева Троцького в серпні 1940 року.

У роки Другої світової війни – начальник 2-го відділу (згодом – 4-го управління) НКВД, яке спеціалізувалося на зафронтовій диверсійній роботі. Після війни очолював структури, які займалися диверсійною боротьбою проти країн НАТО. 

У 19581968 роках відбував ув'язнення як соратник розстріляного міністра внутрішніх справ Лаврентія Берії. 1992 року Головна військова прокуратура реабілітувала Судоплатова.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.