У Запоріжжі з'явився білборд з убивцею Коновальця. ФОТО

У Запоріжжі невідомі вивісили на рекламному щиті привітання зі 111-річчям Павла Судоплатова – керівника радянської зовнішньої розвідки, що вбив голову ОУН Євгена Коновальця.

Як передає "Новинарня", фото білборда поширив у "Фейсбуці" місцевий волонтер Олександр Лебідь.

На рекламному носії – фото Судоплатова з написом російською мовою: "Павло Анатолійович Судоплатов. Народився 7 липня 1907 року в м. Мелітополь. 111 років. Боротьба триває".

 

Імовірно, білборд розташований у Хортицькому районі Запоріжжя.

"…А скажіть, борд з мордою агента КДБ Судоплатова, який вбив лідера ОУН Коновальця, і написом – БОРЬБА ПРОДОЛЖАЕТСЯ – це нормально?" – написав Лебідь.

ДОВІДКА:

Генерал-лейтенант Павло Судоплатов (19071996) був одним із керівників зовнішньої розвідки в органах ОГПУНКВДНКГБМГБ СРСР. В органах держбепеки УСРР  з 1925 року. З жовтні 1933 року  співробітник Іноземного відділу (ІНО) ОГПУ СРСР, де спціалізувався на боротьбі проти українських націоналістів.

25 травня 1938 року за особистим наказом Сталіна Судоплатов вбив керівника ОУН Євгена Коновальця. Також керував організацією вбивства Лева Троцького в серпні 1940 року.

У роки Другої світової війни – начальник 2-го відділу (згодом – 4-го управління) НКВД, яке спеціалізувалося на зафронтовій диверсійній роботі. Після війни очолював структури, які займалися диверсійною боротьбою проти країн НАТО. 

У 19581968 роках відбував ув'язнення як соратник розстріляного міністра внутрішніх справ Лаврентія Берії. 1992 року Головна військова прокуратура реабілітувала Судоплатова.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.