Спецпроект

У Харкові вшанували розстріляних у 1940-му офіцерів Війська Польського

На Меморіалі жертвам тоталітаризму в Лісопарку Харкова вшанували пам'ять розстріляних навесні 1940 року польських офіцерів

Про це повідомляє Depo.Харків з посланням на прес-службу Харківської міськради.

У пам'ятному мітингу взяли участь віце-прем'єр-міністр Республіки Польща Пйотр Глінський, віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко, харківські посадовці, а також польські військовослужбовці і близько 80 представників родин загиблих польських офіцерів.

 

Глінський нагадав про трагічні події весни 1940 року і назвав імена розстріляних і похованих на меморіалі польських офіцерів.

 

У свою чергу, Розенко зазначив, що крім польських військовослужбовців, на цьому місці спочивають тисячі мирних громадян, які стали жертвами політичних репресій.

"Це місце окроплене невинною кров'ю українців і поляків, воно священне для нас і є місцем нашої спільної історичної пам'яті. Розстріли польських військовополонених проводилися без єдиного суду і слідства. По суті, події в Харкові навесні 1940 року можна поставити в один ряд зі злочинами співробітників НКВС в Катині. Польща і Україна мають однаково важку спадщину тоталітарного комуністичного режиму", - підкреслив віце-прем'єр.

 
 

Польська й українська сторони вшанували пам'ять загиблих земляків хвилиною мовчання. У знак пам'яті пролунав триразовий залп з автоматів польських вояків. Учасники мітингу поклали квіти до меморіалу з український і польської сторін.

Священнослужителі провели молебень в пам'ять про жертв політичних репресій.

Докладніше про розстріли полонених польських офіцерів у Харкові та інших місцях читайте в нашому спецпроекті "Катинь"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.