У Росії дізналися про таємний наказ, спрямований на знищення даних про репресованих

У Росії на підставі засекреченого наказу від 2014 року знищують архівні відомості про репресованих громадян СРСР.

Про це розповів директор Музею історії ГУЛАГу (Москва) Роман Романов у листі на ім’я радника президента РФ і голові Ради з прав людини при Президентові РФ (рос. СПЧ) Михайла Федотова, передає "Медуза" з посиланням на "Коммерсант".

Ідеться про знищення облікових карток, які складалися на в’язнів концтаборів, що виходили з ув’язнення. Картки містиили дані про людину та її перебування в системі таборів.

Про існування наказу "Про затвердження настанови з ведення та використанння централізованих оперативно-довідкових, криміналістичних і розшукових обліків, які формуються на базі органів внутрішніх справ РФ" від 12 лютого 2014 року під грифом "для службового користування" дізнався один із дослідників Сергій Прудовський в Управлінні МВС РФ по Магаданській області.

Зокрема, в наказі йдеться про те, що картки слід знищувати по досягненню засудженим віку 80 років. Наказ підписаний МВС, Мін’юстом, МНС, Міноборони, ФСБ, Федеральною службою з контролю за обігом наркотиків, Федеральною митною службою, Федеральною слжубою охорони, Службою зовнішньої розвдіки, Генпрокуратуро та Державною фельд’єгерською службою.

"Кримінальні справи громадян зберігаються або у ФСБ, або в держархівах. Але всі вони закінчуються датою засудження і відомостями про вирок: розстріл або табір. З розстрілом зрозуміло. А інформація, куди відправили засудженого до таборів, чи вижив він, чи переводився з одного табору в інший, міститься лише в облікових кратках, які зберігаються в МВС. І ця інформація після знищення картки приречена на забуття", — пояснив Прудовський.

Голова СПЧ Федотов пообіцяв розібратися в проблемі знищення архівних відомостей. "Це принципово важливо, оскільки це засіб протидії фальсифікації історії. Коли є документ, його фальсифікувати практично неможливо. А коли документа немає, можна вигадати все, що завгодно", — заявив він "Коммерсанту".

Нагадаємо, Апеляційний суд Київської області реабілітував проуенерівського повстанського отамана Федора Артеменка ("Орлика") та його соратників.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.