Оголосили проект-переможець "Музею Революції Гідності". ФОТО

Сьогодні міжнародне професійне журі назвало кращу проектну пропозицію щодо об'єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності".

Про це йдеться у повідомленні на сайті музею.

 Проект майбутнього Музею Революції Гідності

На оголошений Кабінетом Міністрів відкритий анонімний конкурс надійшло 66 заявок із 12 країн світу. Найкращий проект меморіалу визначили в лютому 2018 року. Друга стадія конкурсу стосувалася проекту самого музею вже з урахуванням вигляду меморіальної частини.

У фіналі змагалися шість проектів. За результатами засідання журі конкурсу першу премію здобув проект "Штурм пагорба" німецького архітектурного бюро "Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH".

Архітектори – професор Ян Кляйхус (Jan Kleihues) та Йоганнес Кресснер (Johannes Kressner). Ця компанія відома завдяки своїм успішним проектам у багатьох країнах. Прикметно, що зараз за її розробкою споруджують Національний музей в Осло.

 Проект майбутнього Музею Революції Гідності

 

"За країнами, які представляють автори робіт, видно, що рівень конкурсу дуже високий. Друге місце посів проект українських архітекторів. Він був перспективний.

Професійні колеги в складі журі визначилися раніше, а в мене досі певне сум’яття – вагався між проектом-переможцем і тим, автором котрого, як виявилося, є українське архітектурне бюро.

Його зовнішній вигляд і зараз мені більше подобається. Проте функціональна частина й усі внутрішні деталі все-таки кращі в команди переможців. Фахівці на наших обговореннях це ґрунтовно довели", – зазначив Євген Нищук, міністр культури України.

  Проект майбутнього Музею Революції Гідності

"Проектувати Музей Революції Гідності взялися одинадцять архітектурних команд з України, Австрії, Німеччини, Іспанії та Франції. Переміг проект знаного берлінського бюро.

Він переконав міжнародне журі у своїй відповідності конкурсному завданню, у значній функціональній та архітектурній цінності, модерновій елегантності та бережному ставленні до середовища, метафоричності й символізмі та спроможності витримати плин часу.

Проект під назвою "Штурм пагорба" по-новому інтерпретує неокласицизм, інтегруючи події на Майдані в європейську історію, візуально формує новітній український акрополь та українську агору, утверджуючи демократичну спрямованість нації.

Реалізація цього проектного задуму гармонійно доповнить меморіальний простір на алеї Героїв Небесної Сотні та створить середовище для активного втілення в життя мрій борців за незалежну й процвітаючу Україну", – сказав Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

  Проект майбутнього Музею Революції Гідності

"Цей проект найсвітліший. Гадаю, він задовольнить найбільшу частину людей. Можливо, інші проекти чимось викликали б певні суперечки. У цьому є чітка прив’язка до Майдану", – вважає Володимир Бондарчук, голова ГО "Родина Героїв Небесної Сотні".

Після підведення підсумків конкурсу в номінації "Музей Революції Гідності" та громадського обговорення конкурсних пропозицій буде укладено договір із переможцем конкурсу й почнеться розроблення проектно-кошторисної документації щодо будівництва Музею Революції Гідності.

  Проект майбутнього Музею Революції Гідності

Нагадуємо, що в квітні 2017 року за указом Президента України від 04.04.2017 № 98/2017 "Про Організаційний комітет з питань розвитку Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності" розпочав роботу Організаційний комітет.

Міжнародний відкритий архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" (м. Київ) оголошено в жовтні 2017 року.

Переможців конкурсу в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" було визначено в лютому 2018 року. Це архітектори Ірина Волинець (Львів/Україна) та Марія Процик (Роттердам/Нідерланди).

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.