Оголосили проект-переможець "Музею Революції Гідності". ФОТО

Сьогодні міжнародне професійне журі назвало кращу проектну пропозицію щодо об'єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності".

Про це йдеться у повідомленні на сайті музею.

 Проект майбутнього Музею Революції Гідності

На оголошений Кабінетом Міністрів відкритий анонімний конкурс надійшло 66 заявок із 12 країн світу. Найкращий проект меморіалу визначили в лютому 2018 року. Друга стадія конкурсу стосувалася проекту самого музею вже з урахуванням вигляду меморіальної частини.

У фіналі змагалися шість проектів. За результатами засідання журі конкурсу першу премію здобув проект "Штурм пагорба" німецького архітектурного бюро "Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH".

Архітектори – професор Ян Кляйхус (Jan Kleihues) та Йоганнес Кресснер (Johannes Kressner). Ця компанія відома завдяки своїм успішним проектам у багатьох країнах. Прикметно, що зараз за її розробкою споруджують Національний музей в Осло.

 Проект майбутнього Музею Революції Гідності

 

"За країнами, які представляють автори робіт, видно, що рівень конкурсу дуже високий. Друге місце посів проект українських архітекторів. Він був перспективний.

Професійні колеги в складі журі визначилися раніше, а в мене досі певне сум’яття – вагався між проектом-переможцем і тим, автором котрого, як виявилося, є українське архітектурне бюро.

Його зовнішній вигляд і зараз мені більше подобається. Проте функціональна частина й усі внутрішні деталі все-таки кращі в команди переможців. Фахівці на наших обговореннях це ґрунтовно довели", – зазначив Євген Нищук, міністр культури України.

  Проект майбутнього Музею Революції Гідності

"Проектувати Музей Революції Гідності взялися одинадцять архітектурних команд з України, Австрії, Німеччини, Іспанії та Франції. Переміг проект знаного берлінського бюро.

Він переконав міжнародне журі у своїй відповідності конкурсному завданню, у значній функціональній та архітектурній цінності, модерновій елегантності та бережному ставленні до середовища, метафоричності й символізмі та спроможності витримати плин часу.

Проект під назвою "Штурм пагорба" по-новому інтерпретує неокласицизм, інтегруючи події на Майдані в європейську історію, візуально формує новітній український акрополь та українську агору, утверджуючи демократичну спрямованість нації.

Реалізація цього проектного задуму гармонійно доповнить меморіальний простір на алеї Героїв Небесної Сотні та створить середовище для активного втілення в життя мрій борців за незалежну й процвітаючу Україну", – сказав Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

  Проект майбутнього Музею Революції Гідності

"Цей проект найсвітліший. Гадаю, він задовольнить найбільшу частину людей. Можливо, інші проекти чимось викликали б певні суперечки. У цьому є чітка прив’язка до Майдану", – вважає Володимир Бондарчук, голова ГО "Родина Героїв Небесної Сотні".

Після підведення підсумків конкурсу в номінації "Музей Революції Гідності" та громадського обговорення конкурсних пропозицій буде укладено договір із переможцем конкурсу й почнеться розроблення проектно-кошторисної документації щодо будівництва Музею Революції Гідності.

  Проект майбутнього Музею Революції Гідності

Нагадуємо, що в квітні 2017 року за указом Президента України від 04.04.2017 № 98/2017 "Про Організаційний комітет з питань розвитку Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності" розпочав роботу Організаційний комітет.

Міжнародний відкритий архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" (м. Київ) оголошено в жовтні 2017 року.

Переможців конкурсу в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" було визначено в лютому 2018 року. Це архітектори Ірина Волинець (Львів/Україна) та Марія Процик (Роттердам/Нідерланди).

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.