АНОНС: Оголошення найкращого проекту Музею Революції Гідності

У Києві відбудеться брифінг, присвячений підведенню підсумків ІІ стадії Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності".

Про це повідомляє Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.

 Тереторія майбутнього музею. Фото з квадрокоптера

За результатами засідання міжнародного повноважного та незалежного журі конкурсу 27 червня 2018 року в місті Києві в номінації "Музей Революції Гідності" визначено лауреатів конкурсу, які одержать 1-у, 2-у та 3-ю премії.

Оголошення переможця конкурсу відбудеться під час брифінгу.

Учасники брифінгу:

Міністр культури України – Євген Нищук

Генеральний директор "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності" – Ігор Пошивайло

Представник компанії-організатора конкурсу – Бенжамін Хоссбах [phase eins]./Німеччина

Голова журі конкурсу, заслужений архітектор Німеччини – Матіас Зауербрух

Голова громадської організації "Родина Героїв Небесної Сотні" – Володимир Бондарчук

Головний архітектор міста Києва, директор Департаменту містобудування та архітектури КМДА – Олександр Свистунов

Нагадуємо, що в квітні 2017 року за указом Президента України від 04.04.2017 № 98/2017 "Про Організаційний комітет з питань розвитку Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності" розпочав роботу Організаційний комітет.

Міжнародний відкритий архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" (м. Київ) оголошено в жовтні 2017 року.

Переможців конкурсу в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" було визначено в лютому 2018 року. Це архітектори Ірина Волинець (Львів/Україна) та Марія Процик (Роттердам/Нідерланди).

Після підведення підсумків конкурсу в номінації "Музей Революції Гідності" та громадського обговорення конкурсних пропозицій буде укладено договір із переможцем конкурсу та розпочато роботи з розроблення проектно-кошторисної документації для будівництва Музею Революції Гідності.

Акредитація ЗМІ обов’язкова за тел.: 234-15-36 та e-mail: presa@mincult.gov.ua.

Час: 28 червня, четвер, 16.00

Місце: м. Київ, вул. Івана Франка, 19, Міністерство культури України, к. 222 (2-1 поверх).

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.