Київрада ухвалила рішення щодо розкопок на Поштовій площі

21 червня на пленарному засіданні Київської міської ради депутати ухвалили рішення щодо збереження артефактів, знайдених під час розкопок на Поштовій площі.

За збереження артефактів проголосували 68 депутатів Київради, повідомляє "Еспресо" з посиланням на прес-службу Київради.

Ухвалене рішення пропонує залучити міжнародних експертів і фахівців із археології та консервації до проведення археологічних розкопок та визначити об’єкти культурної спадщини, які підлягають консервації та музеєфікації на місці.

Також планується провести відкритий міжнародний конкурс із музеєфікації артефактів та організації публічного простору на Поштовій площі. Зазначається, що доки триватиме конкурс, Київрада не вноситиме будь-які зміни до цільового призначення власника або землекористувача ділянки на Поштовій площі.

Нагадаємо, що 19 квітня Київська міська рада в першому читанні проголосувала за створення музею на Поштовій площі. Тоді ж під Київською міською державною адміністрацією зібралися близько 50 активістів, які вкотре вимагали припинити договір про забудову історичної території Поштової площі та Андріївського узвозу.

Міський голова Віталій Кличко заявив, що музей на Поштовій буде, але розривати договір із забудовником площі Київрада не може. 7 червня виникли сутички на сесії Київради, де обговорювалися питання створення музею на Поштовій площі та забудови на вулиці Львівській.

19 грудня 2017 року проект рішення про створення музею археології на Поштовій площі підтримали члени постійної комісії Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики, а 26 грудня "за" ініціативу одноголосно проголосувала комісія з питань власності. 23 січня 2018 року на підтримку документа висловилася комісія з питань містобудування, архітектури та землекористування.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.