71 учасника боїв на Лисоні перепоховали в Бережанах. ФОТО, ВІДЕО

19 червня в Бережанах Тернопільської області перепоховали останки 71 солдата, загиблого під час Першої світової війни.

Рештки вояків Цісарсько-королівської армії Австро-Угорщини, Німецької кайзерівської та Російської імператорської армій ексгумували 2017року на горі Лисоня, повідомив відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті Святослав Шеремета на своїй сторінці у "Фейсбуці".

 

Ексгумаційні роботи проводили меморіально-пошуковий центр "Доля", Подільська археологія та Тернопільський обласний центр охорони пам’яток історії та культутри.

Перепоховали загиблих на меморіальному кладовищі жертв Першої світової війни, яке впорядковували протягом двох тижнів.

 

Перепоховання відбувалося з дотриманням церемоніалу – для цього зібралися 50 українських військових.

Церемонію відвідали представники німецької та австрійської сторін.

 

Детальніше в сюжеті Тернопільського телебачення:

Нагадуємо, що лекція "Перша світова війна в українській літературі" відбудеться вже 21 червня.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.