НМІУ експонує пам'ятки мистецтва доби палеоліту. ФОТО

У Києві в Національному музеї історії України відкрилася виставка "Мистецтво мисливців на мамонтів", на якій представлені оригінали людських виробів доби палеоліту.

Про це повідомляє "Дзеркало тижня".

Серед експонатів десять унікальних виробів з кістки та бивня мамонта - мистецькі твори ранньої кам'яної доби, знайдені археологами в Україні на двох стоянках мисливців на мамонтів: Мізинській у Чернігівській області та Кирилівській у Києві.

 Усі фото: Василь Артюшенко / Дзеркало тижня
 

Особливо цікавий браслет з бивня мамонта, прикрашений одним із найдавніших  зображень меандрового  візерунку, а також стилізованими жіночими фігурками - "пташечками", що прикрашені геометричним орнаментом.

 
 

Ці пам'ятки є надзвичайно цінними і потребують особливих умов зберігання через свою вразливість. Зокрема, браслет з меандровим візерунком зібраний з понад тридцяти фрагментів.

Востаннє ці вироби експонували у 2004-2005 роках на виставці у Національному природничому музеї Франції. Обов'язковою умовою експонування, завдяки якій Україна тоді погодилася надати Франції свої пам'ятки, було створення їхніх копій у всесвітньо відомій реставраційній майстерні Лувру. 

 
 

Саме ці копії і представлені у постійній музейній експозиції. Але до кінця червня у гостей музею буде можливість побачити на власні очі пам'ятки мистецтва, деяким з них вже близько 20 тисяч років.

Нагадаємо, в Національному музеї історії України археологи розповіли про віру трипільців. 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.