НМІУ експонує пам'ятки мистецтва доби палеоліту. ФОТО

У Києві в Національному музеї історії України відкрилася виставка "Мистецтво мисливців на мамонтів", на якій представлені оригінали людських виробів доби палеоліту.

Про це повідомляє "Дзеркало тижня".

Серед експонатів десять унікальних виробів з кістки та бивня мамонта - мистецькі твори ранньої кам'яної доби, знайдені археологами в Україні на двох стоянках мисливців на мамонтів: Мізинській у Чернігівській області та Кирилівській у Києві.

 Усі фото: Василь Артюшенко / Дзеркало тижня
 

Особливо цікавий браслет з бивня мамонта, прикрашений одним із найдавніших  зображень меандрового  візерунку, а також стилізованими жіночими фігурками - "пташечками", що прикрашені геометричним орнаментом.

 
 

Ці пам'ятки є надзвичайно цінними і потребують особливих умов зберігання через свою вразливість. Зокрема, браслет з меандровим візерунком зібраний з понад тридцяти фрагментів.

Востаннє ці вироби експонували у 2004-2005 роках на виставці у Національному природничому музеї Франції. Обов'язковою умовою експонування, завдяки якій Україна тоді погодилася надати Франції свої пам'ятки, було створення їхніх копій у всесвітньо відомій реставраційній майстерні Лувру. 

 
 

Саме ці копії і представлені у постійній музейній експозиції. Але до кінця червня у гостей музею буде можливість побачити на власні очі пам'ятки мистецтва, деяким з них вже близько 20 тисяч років.

Нагадаємо, в Національному музеї історії України археологи розповіли про віру трипільців. 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.