На реставрацію шарівського "Цукрового замку" знайшли кошти

Шарівський замок у Харківській області збираються реставрувати.

Про це повідомила голова Харківської ОДА Юлія Світлична на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Разом із німецькими партнерами з ВАSF SE та авторами проекту "Знайдено в Україні" вже вирішили питання щодо фінансування першочергових невідкладних робіт — ремонт інженерних комунікацій та покрівлі, початок реставрації об’єктів вхідної групи, відновлення оранжерейного комплексу". —  написала чиновниця.

Шарівский замок ("Цукровий замок", "Шарівська перлина") споруджений у смт. Шарівка Богодухівського району Харківської області в ХІХ ст. Належав братам німецького походження Гербенштрейтерам, згодом цукровому магнатові Леопольду Кенігу. З 1925 по 2008 рік там розташовувався туберкульозний санаторій. 

З 2002 року палац руйнується дощовими водами, оскільки не має водостічних труб. У 2014 році маєток передали в оренду благодійному фонду "Омріяна Країна" для створення центру культури і мистецтв.

Як повідомлялося, в ніч на 11 червня на Івано-Франківщині згоріла  найбільша дерев'яна церква в Галичині.

У середині квітня на Харківщині згоріла садиба Шидловських XVIII ст.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.